Освітня програма 2021-2022 н.р.

Опис розділу: СХВАЛЕНО ЗАТВЕРДЖЕНО Рішенням педагогічної ради школи Директор Бабченського НВК Г.І. Іванцюк Протокол №1 від 31.08.2021 р. ОСВІТНЯ ПРОГРАМА Бабченського ліцею Солотвинської селищної ради Івано-Франківської області на 2021-2022 навчальний рік Надано чинності та введено в дію Наказ №40а від 01.09.2021 року «Про організований початок нового 2021-2022 навчального року» РОЗДІЛ 1. Призначення ліцею та засіб його реалізації Місія закладу освіти Синергетично узгоджена взаємодія – запорука успіху. Цілі та завдання Мета – створити умови для розвитку та самореалізації особистості вчителя й учня в нових соціокультурних умовах. Завдання 1. Утвердження привабливого іміджу школи як відкритої соціально-педагогічної системи самореалізації особистості. 2. Забезпечення високої якості загальної середньої освіти учнів, котрі проживають у сільській місцевості. 3. Реалізація моделі державно-громадського управління в умовах розвитку суспільства з ринковою економікою. 4. Упровадження проектно-інвестиційного управління інноваційним розвитком школи як моделі менеджменту освітніх інновацій. 5. Застосування векторного моделювання інноваційного освітнього простору школи в системі проектно-впроваджувальної діяльності. 6. Інтегрування науки й практики як передумова синергетично узгодженої взаємодії ефективного управління інноваційним розвитком школи. Очікувані результати Для учнів: забезпечення належного рівня якості загальної середньої освіти, формування вмінь і навичок життєтворчості. Для батьків: залучення до державно-громадського управління школою, активна участь у шкільному житті своїх дітей. Для вчителів: створення умов для саморегулювання професійної діяльності, самоменеджменту інновацій; підвищення готовності до проектно-впроваджувальної діяльності; забезпечення якісних освітніх послуг. Для керівників: оптимізація управлінської діяльності на засадах теорії менеджменту освітніх інновацій, методичного менеджменту інновацій у системі проектно-впроваджувальної діяльності; конкурентоспроможність школи на основі розширення та підвищення якості освітніх послуг шляхом застосування освітніх інновацій. РОЗДІЛ 2. Опис «моделі» випускника ліцею Модель випускника сільського ліцею гірського регіону. Мета. Сформувати особистість відповідно до моделі випускника . Завдання ліцею - сформувати компетентного випускника, який • характеризується здатністю розв’язувати завдання в різних сферах життєдіяльності на базі теоретичних знань; • володіє сучасними інформаційними технологіями • готовий до самовизначення і самореалізації в основних сферах життєдіяльності: суспільно-корисній, сімейно-побутовій, професійно-трудовій, культурно-естетичній на основі фізичного та психічного здоров’я, сформованої системи морально-гуманістичних цінностей, розвинутих здібностей. Педагогічний колектив враховує той факт, що особистість учня формується і розвивається під впливом багатьох факторів: об’єктивних і суб’єктивних, природних і суспільних, внутрішніх і зовнішніх, незалежних і залежних від волі і свідомості людей. Виходячи з цього, колектив ліцею працює над створенням системи виховної роботи «Педагогіка життєтворчості», яка охоплює всі сфери шкільного життя, весь освітній процес, де в центрі стоїть особистість учня з її інтелектуальним, фізичним і творчим потенціалом. Після визначення моделі випускника проектуються цілі педагогічної діяльності. З огляду на них, зроблено акцент на основних компонентах особистості учня з дальшим становленням моделі випускника. Серед них визначаються такі: • фізичне і психічне здоров’я; • висока духовність; • освіченість; • соціальна активність. Фізичне і психічне здоров’я розвивається на основі особистісно орієнтованого підходу до учня, принципів гуманізації та демократизації, створенні ситуації успіху, забезпеченні комфортних умов для розвитку творчих здібностей, реалізації їх природних задатків, прагнення і здатності до самовдосконалення, духовного зростання. В плані виховання культури взаємодії, акцент робиться на організованості, відповідальності, терпимості до вад інших людей, розвитку здатності оцінювати явища навколишньої дійсності, свою поведінку та інших людей з позиції моральності. Набуття високої духовності особистості реалізується на основі приєднання до загальнолюдських морально-етичних цінностей; громадськість формується через активну життєву позицію, дотримання законів і норм громадського життя. Освіченість учнів формується відповідно вимог Державного стандарту початкової загальної освіти та Державного стандарту базової та повної загальної середньої освіти. Соціальна активність випускника містить у собі сформованість громадянської позиції, готовність до збереження і розвитку матеріальних і духовних цінностей суспільства, готовність до трудової діяльності, відповідальність за свої дії у нових економічних умовах, здатність до творчої праці, професійного зросту; орієнтуємо випускника на неперервну освіту, прагнення до самореалізації; поєднуємо гармонійний розвиток з профільною підготовкою; формуємо комунікативні вміння. Одним із показників діяльності освітнього закладу є рівень вихованості учнів ліцею. Маючи загальні відомості про класний колектив, про особистості школярів класний керівник розробляє програму виховної діяльності учнівського колективу та здійснює педагогічну діагностику на рівні класу. Вона має на меті з’ясувати рівень комфорту учнів у класному колективі, емоційну атмосферу в родинному середовищі, взаємини між учнями та вчителями, прояв громадянської зрілості, відношення до навчальної праці, турботу про своє здоров’я, лідерські якості. Керуючись результатами моніторингового відстеження, педагогічні працівники планують виховну роботу та включають дітей певного рівня вихованості у різні форми виховної роботи. Соціальний педагог, практичний психолог, медпрацівник забезпечують соціально-психологічну допомогу і підтримку процесу соціалізації різних категорій дітей, сприяють їхньому вихованню в умовах життєдіяльності, допомагають підліткам у період їх соціального і професійного становлення. Розділ 3 Цілі та задачі освітнього процесу школи Цілі та задачі освітнього процесу на кожному рівні реалізації освітніх програм обумовлені "моделлю" випускника. Перед НВК поставлені такі цілі освітнього процесу: 1.Забезпечити засвоєння учнями обов'язкового мінімуму змісту початкової, основної, середньої (повної) загальної освіти на рівні вимог державного освітнього стандарту; 2.Гарантувати наступність освітніх програм усіх рівнів; 3.Створити основу для адаптації учнів до життя в суспільстві, для усвідомленого вибору та наступного засвоєння професійних освітніх програм; 4.Формувати позитивну мотивацію учнів до навчальної діяльності; 5.Забезпечити соціально-педагогічні відносини, що зберігають фізичне, психічне та соціальне здоров'я учнів; 6. Підвищення кваліфікації педагогічних працівників шляхом своєчасного та якісного проходження курсів перепідготовки; 7.Проведення атестації та сертифікації педагогів; 8.Цілеспрямоване вдосконалення навчально-матеріальної бази школи. РОЗДІЛ 4. Навчальний план та його обґрунтування Робочий навчальний план - для 1 та 2 класів – за Типовим навчальним планом освітньої програми, розробленої під керівництвом Савченко О.Я., затвердженої наказом МОНУ від 08.10.2020 року №1272 (додаток 1); - для 3-4 класів – за Типовим навчальним планом освітньої програми, розробленої під керівництвом Савченко О.Я., затвердженої наказом МОНУ від 08.10.2020 року №1273 (додаток 1). Зміст програми дає можливість формування у здобувачів освіти таких ключових компетентностей: 1) вільне володіння державною мовою, що передбачає уміння усно і письмово висловлювати свої думки, почуття, чітко та аргументовано пояснювати факти, а також любов до читання, відчуття краси слова, усвідомлення ролі мови для ефективного спілкування та культурного самовираження, готовність вживати українську мову як рідну в різних життєвих ситуаціях; 2) здатність спілкуватися рідною (у разі відмінності від державної) та іноземними мовами, що передбачає активне використання рідної мови в різних комунікативних ситуаціях, зокрема в побуті, освітньому процесі, культурному житті громади, можливість розуміти прості висловлювання іноземною мовою, спілкуватися нею у відповідних ситуаціях, оволодіння навичками міжкультурного спілкування; 3) математична компетентність, що передбачає виявлення простих математичних залежностей в навколишньому світі, моделювання процесів та ситуацій із застосуванням математичних відношень та вимірювань, усвідомлення ролі математичних знань та вмінь в особистому і суспільному житті людини; 4) компетентності у галузі природничих наук, техніки і технологій, що передбачають формування допитливості, прагнення шукати і пропонувати нові ідеї, самостійно чи в групі спостерігати та досліджувати, формулювати припущення і робити висновки на основі проведених дослідів, пізнавати себе і навколишній світ шляхом спостереження та дослідження; 5) інноваційність, що передбачає відкритість до нових ідей, ініціювання змін у близькому середовищі (клас, школа, громада тощо), формування знань, умінь, ставлень, що є основою компетентнісного підходу, забезпечують подальшу здатність успішно навчатися, провадити професійну діяльність, відчувати себе частиною спільноти і брати участь у справах громади; 6) екологічна компетентність, що передбачає усвідомлення основи екологічного природокористування, дотримання правил природоохоронної поведінки, ощадного використання природних ресурсів, розуміючи важливість збереження природи для сталого розвитку суспільства; 7) інформаційно-комунікаційна компетентність, що передбачає опанування основою цифрової грамотності для розвитку і спілкування, здатність безпечного та етичного використання засобів інформаційно-комунікаційної компетентності у навчанні та інших життєвих ситуаціях; 8) навчання впродовж життя, що передбачає опанування уміннями і навичками, необхідними для подальшого навчання, організацію власного навчального середовища, отримання нової інформації з метою застосування її для оцінювання навчальних потреб, визначення власних навчальних цілей та способів їх досягнення, навчання працювати самостійно і в групі; 9) громадянські та соціальні компетентності, пов’язані з ідеями демократії, справедливості, рівності, прав людини, добробуту та здорового способу життя, усвідомленням рівних прав і можливостей, що передбачають співпрацю з іншими особами для досягнення спільної мети, активність в житті класу і школи, повагу до прав інших осіб, уміння діяти в конфліктних ситуаціях, пов’язаних з різними проявами дискримінації, цінувати культурне розмаїття різних народів та ідентифікацію себе як громадянина України, дбайливе ставлення до власного здоров’я і збереження здоров’я інших людей, дотримання здорового способу життя; 10) культурна компетентність, що передбачає залучення до різних видів мистецької творчості (образотворче, музичне та інші види мистецтв) шляхом розкриття і розвитку природних здібностей, творчого вираження особистості; 11) підприємливість та фінансова грамотність, що передбачають ініціативність, готовність брати відповідальність за власні рішення, вміння організовувати свою діяльність для досягнення цілей, усвідомлення етичних цінностей ефективної співпраці, готовність до втілення в життя ініційованих ідей, прийняття власних рішень. Спільними для всіх ключових компетентностей є такі вміння: читання з розумінням, уміння висловлювати власну думку усно і письмово, критичне та системне мислення, творчість, ініціативність, здатність логічно обґрунтовувати позицію, вміння конструктивно керувати емоціями, оцінювати ризики, приймати рішення, розв'язувати проблеми, співпрацювати з іншими особами. Зберігаючи наступність із дошкільним періодом дитинства, початкова школа забезпечує подальше становлення особистості дитини, її фізичний, інтелектуальний, соціальний розвиток; формує здатність до творчого самовираження, критичного мислення, виховує ціннісне ставлення до держави, рідного краю, української культури, пошанування своєї гідності та інших людей, збереження здоров’я. Контроль і оцінювання навчальних досягнень здобувачів здійснюються на суб’єкт-суб’єктних засадах, що передбачає систематичне відстеження їхнього індивідуального розвитку у процесі навчання. За цих умов контрольно-оцінювальна діяльність набуває для здобувачів формувального характеру. Контроль спрямований на пошук ефективних шляхів поступу кожного здобувача у навчанні, а визначення особистих результатів здобувачів не передбачає порівняння із досягненнями інших і не підлягає статистичному обліку з боку адміністративних органів. Упродовж навчання в початковій школі здобувачі освіти опановують способи самоконтролю, саморефлексії і самооцінювання, що сприяє вихованню відповідальності, розвитку інтересу, своєчасному виявленню прогалин у знаннях, уміннях, навичках та їх корекції. Навчальні досягнення здобувачів у 1-4 класах підлягають вербальному, формувальному оцінюванню. Загальний обсяг навчального навантаження для учнів 1-4-х класів закладів загальної середньої освіти складає 3500 годин/навчальний рік: для 1-х класів – 805 годин/навчальний рік, для 2-х класів – 875 годин/навчальний рік, для 3-х класів – 910 годин/навчальний рік, для 4-х класів – 910 годин/навчальний рік. Навчальний план дає цілісне уявлення про зміст і структуру першого рівня освіти, встановлює погодинне співвідношення між окремими предметами за роками навчання, визначає гранично допустиме тижневе навантаження учнів. Навчальний план початкової школи передбачає реалізацію освітніх галузей Базового навчального плану Державного стандарту через окремі предмети. Вони охоплюють інваріантну складову, сформовану на державному рівні. Варіативна частина робочого навчального плану передбачає додаткові години на вивчення предметів інваріантної складової – основи християнської етики. Розподіл годин на вивчення тієї чи іншої теми навчальної програми здійснюється вчителем самостійно. Розподіл годин фіксується у календарному плані, який погоджується на засіданні методичного обєднання. При визначенні гранично допустимого навантаження учнів ураховані санітарно-гігієнічні норми та нормативну тривалість уроків у 1 класі — 35 хвилин; у 2-4 класах – 40 хвилин; 5-11 класах — 45 хвили. На виконання статті 12 Закону України “Про освіту”, з метою впровадження Державного стандарту базової і повної загальної середньої освіти створено робочі навчальні плани закладу. Відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 20 квітня 2011 року № 462 «Про затвердження Державного стандарту початкової загальної освіти» години фізичної культури не враховуються при визначенні гранично допустимого навантаження учнів. Навчальний пландля 1 класу Бабченського ліцею на 2021-2022 н.р. (розроблений за Типовим навчальним планом освітньої програми, розробленої під керівництвом Савченко О.Я., затвердженої наказом МОНУ від 08.10.2020 року №1272 (додаток 1)) Назва освітньої галузі Класи Навчальні предмети Кількість годин на тиждень Кількість годин на рік Мовно-літературна Українська мова 7 315 Іншомовна Англійська мова 2 Математична Математика 4 140 Я досліджую світ (природнича, громадянська й історична, (соціальна, здоров’язбережувальна галузі) Я досліджую світ 3 105 Технологічна Трудове навчання 1 35 Інформатична Мистецька Образотворче мистецтво 1 70 Музичне мистецтво 1 Фізкультурна* Фізична культура 3 105 Усього 770 Додаткові години для вивчення предметів освітніх галузей, проведення індивідуальних консультацій та групових занять Основи християнської етики 1 35 Загальнорічна кількість навчальних годин 23 805 Гранично допустиме тижневе/ річне навчальне навантаження учня 20 20/700 Сумарна кількість навчальних годин, що фінансуються з бюджету (без урахування поділу на групи) 23 805 Навчальний план для 2 класу Бабченського ліцею на 2021-2022 н.р. (розроблений за Типовим навчальним планом освітньої програми, розробленої під керівництвом Савченко О.Я., затвердженої наказом МОНУ від 08.10.2020 року №1272 (додаток 1) Назва освітньої галузі Класи Навчальні предмети Кількість годин на тиждень Кількість годин на рік Мовно-літературна Українська мова 7 350 Іншомовна Англійська мова 3 Математична Математика 4 140 Я досліджую світ (природнича, громадянська й історична, (соціальна, здоров’язбережувальна галузі) Я досліджую світ 3 105 Технологічна Трудове навчання Інформатика 1 1 70 Інформатична Мистецька Образотворче мистецтво 1 70 Музичне мистецтво 1 Фізкультурна* Фізична культура 3 105 Усього 24 840 Додаткові години для вивчення предметів освітніх галузей, проведення індивідуальних консультацій та групових занять Християнська етика 1 35 Загальнорічна кількість навчальних годин 25 875 Гранично допустиме тижневе/ річне навчальне навантаження учня 22 22/770 Сумарна кількість навчальних годин, що фінансуються з бюджету (без урахування поділу на групи) 25 875 Навчальний план для 3 класу Бабченського ліцею на 2021-2022 н.р. (розроблений за Типовим навчальним планом освітньої програми, розробленої під керівництвом Савченко О.Я., затвердженої наказом МОНУ від 08.10.2020 року №1273 (додаток 1) Назва освітньої галузі Класи Кількість годин на тиждень Кількість годин на рік Мовно-літературна, в тому числі 10 10 Українська мова 7 Англійська мова 3 Математична 5 5 Я досліджую світ (природнича, громадянська й історична, (соціальна, здоров’язбережувальна галузі) 3 3 Технологічна 1 1 2 Інформатична Мистецька 1 2 1 Фізкультурна* 3 3 Усього 25 25 Додаткові години для вивчення предметів освітніх галузей, проведення індивідуальних консультацій та групових занять Християнська етика 1 1 Загальнорічна кількість навчальних годин 26 26 Гранично допустиме тижневе/ річне навчальне навантаження учня 23+3 23+3 Сумарна кількість навчальних годин, що фінансуються з бюджету (без урахування поділу на групи) 26 26 Навчальний план для 4 класу Бабченського ліцею на 2021-2022 н.р. (розроблений за за Типовим навчальним планом освітньої програми, розробленої під керівництвом Савченко О.Я., затвердженої наказом МОНУ від 08.10.2020 року №1273 (додаток 1) Назва освітньої галузі Класи Кількість годин на тиждень Кількість годин на рік Мовно-літературна, в тому числі 10 10 Українська мова 7 Англійська мова 3 Математична 5 5 Я досліджую світ (природнича, громадянська й історична, (соціальна, здоров’язбережувальна галузі) 3 3 Технологічна 1 1 2 Інформатична Мистецька 1 2 1 Фізкультурна* 3 3 Усього 25 25 Додаткові години для вивчення предметів освітніх галузей, проведення індивідуальних консультацій та групових занять Християнська етика 1 1 Загальнорічна кількість навчальних годин 26 26 Гранично допустиме тижневе/ річне навчальне навантаження учня 23+3 23+3 Сумарна кількість навчальних годин, що фінансуються з бюджету (без урахування поділу на групи) 26 26 Навчальний план для 5-9 класів Бабченського ліцею на 2021-2022 н.р. (розроблений за Типовим навчальним планом для 5-9 класів ЗЗСО з навчанням українською мовою . додаток 3 до Типової освітньої програми для 5-9 класів ЗЗСО, затвердженої наказом міністерства освіти і науки 19.02.21р. №235 Навчальний план Бабченського ліцею для 5-9 класів на 2021-2022 н.р. Освітні галузі Предмети Кількість годин на тиждень у класах 5 6а 6б 7 8а 8б 9 Мови і літератури Українська мова 3,5+0.5 3,5+0.5 3,5+0.5 2,5 2+1 2+1 2+1 Українська література 2 2 2 2 2 2 2 Іноземна мова 3+1 3+1 3 3+1 3 3+1 3+1 Зарубіжна література 2 2+0.5 2+1 2 2 2 2 Суспільство знавство Історія України 1+1 1 1 1 1,5 1.5 1,5+0.5 Всесвітня історія - 1 1 1 1 1 1 Основи правознавства - - - - - - 1 Мистецтво* Музичне мистецтво 1 1 1 1 - - - Образотворче мистецтво 1 1 1 1 - - - Мистецтво - - - - 1 1 1 Математика Математика 4 4 4 - - - - Алгебра - - - 2 2 2 2 Геометрія - - - 2 2 2 2 Природо знавство Природознавство 2 - - - - - - Біологія - 2 2+0.5 2+0.5 2 2 2 Географія - 2+1 2+1 2 2 2 1,5 Фізика - - - 2 2 2 3 Хімія - - - 1,5+0.5 2+1 2 2 Технології Трудове навчання 2 2 2 1 1 1 1 Інформатика 1 1 1 1 2 2 2 Здоров’я і фізична культура Основи здоров’я 1 1 1 1 1 1 1 Фізична культура** 3 3 3 3 3 3 3 Разом 23,5+3 26,5+3 26.5+3 28+3 28,5+3 28.5+3 30+3 Додатковий час на предмети, факультативи, індивідуальні заняття та консультації 3,5 3,5 3.5 2,5 3 3 3 Факультативи: основи християнської етики 1 0.5 0.5 0.5 1 1 0.5 Гранично допустиме навчальне навантаження 28 31 31 32 33 33 33 Всього (без урахування поділу класів на групи) 27+3 30+3 30+3 30,5+3 31,5+3 31.5+3 33+3 Навчальний план основної школи передбачає реалізацію освітніх галузей Базового навчального плану Державного стандарту через окремі предмети. Вони охоплюють інваріантну складову та варіативну складову робочого навчального плану. З метою виконання вимог Державного стандарту навчальний план для 5-9 класів містить усі предмети інваріантної складової, передбачені обраним варіантом навчальних планів цієї Типової освітньої програми. Варіативна складова навчального плану використовується на розширення вивчення української мови у 5 - 9 класах; англійської мови у 5-9 класах, зарубіжної літератури у 6их класах, історії України у 5 та 9 класах, біології та географії у 6-7 класах, основ християнської етики у 5-9 класах. Збереження здоров’я дітей належить до головних завдань ліцею. Тому формування навичок здорового способу життя та безпечної поведінки здійснюється не лише в рамках предметів "Фізична культура" та "Основи здоров'я", а інтегрується у змісті всіх предметів інваріантної та варіативної складових навчального плану. Змістове наповнення предмета «Фізична культура» формується з варіативних модулей відповідно до статево-вікових особливостей учнів, їх інтересів, матеріально-технічної бази навчального закладу (легка атлетика, баскетбол, футбол, волейбол, акробатика). Для недопущення перевантаження учнів враховується їх навчання в закладах освіти іншого типу - художніх, музичних, спортивних школах тощо. Відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 23 листопада 2011 року № 1392 "Про затвердження Державного стандарту базової і повної загальної середньої освіти" години фізичної культури не враховуються при визначенні гранично допустимого навантаження учнів. Навчальні плани зорієнтовані на роботу основної школи за 5-денним навчальним тижнем. Очікувані результати навчання здобувачів освіти. Відповідно до мети та загальних цілей, окреслених у Державному стандарті, визначено завдання, які має реалізувати вчитель у рамках кожної освітньої галузі. Результати навчання повинні робити внесок у формування ключових компетентностей учнів. № з/п Ключові компетентності Компоненти 1 Спілкування державною (і рідною — у разі відмінності) мовами Уміння: ставити запитання і розпізнавати проблему; міркувати, робити висновки на основі інформації, поданої в різних формах (у текстовій формі, таблицях, діаграмах, на графіках); розуміти, пояснювати і перетворювати тексти задач (усно і письмово), грамотно висловлюватися рідною мовою; доречно та коректно вживати в мовленні термінологію з окремих предметів, чітко, лаконічно та зрозуміло формулювати думку, аргументувати, доводити правильність тверджень; уникнення невнормованих іншомовних запозичень у спілкуванні на тематику окремого предмета; поповнювати свій словниковий запас. Ставлення: розуміння важливості чітких та лаконічних формулювань. Навчальні ресурси: означення понять, формулювання властивостей, доведення правил, теорем 2 Спілкування іноземними мовами Уміння: здійснювати спілкування в межах сфер, тем і ситуацій, визначених чинною навчальною програмою; розуміти на слух зміст автентичних текстів; читати і розуміти автентичні тексти різних жанрів і видів із різним рівнем розуміння змісту; здійснювати спілкування у письмовій формі відповідно до поставлених завдань; використовувати у разі потреби невербальні засоби спілкування за умови дефіциту наявних мовних засобів; ефективно взаємодіяти з іншими усно, письмово та за допомогою засобів електронного спілкування. Ставлення: критично оцінювати інформацію та використовувати її для різних потреб; висловлювати свої думки, почуття та ставлення; адекватно використовувати досвід, набутий у вивченні рідної мови та інших навчальних предметів, розглядаючи його як засіб усвідомленого оволодіння іноземною мовою; обирати й застосовувати доцільні комунікативні стратегії відповідно до різних потреб; ефективно користуватися навчальними стратегіями для самостійного вивчення іноземних мов. Навчальні ресурси: підручники, словники, довідкова література, мультимедійні засоби, адаптовані іншомовні тексти. 3 Математична компетентність Уміння: оперувати текстовою та числовою інформацією; встановлювати відношення між реальними об’єктами навколишньої дійсності (природними, культурними, технічними тощо); розв’язувати задачі, зокрема практичного змісту; будувати і досліджувати найпростіші математичні моделі реальних об'єктів, процесів і явищ, інтерпретувати та оцінювати результати; прогнозувати в контексті навчальних та практичних задач; використовувати математичні методи у життєвих ситуаціях. Ставлення: усвідомлення значення математики для повноцінного життя в сучасному суспільстві, розвитку технологічного, економічного й оборонного потенціалу держави, успішного вивчення інших предметів. Навчальні ресурси: розв'язування математичних задач, і обов’язково таких, що моделюють реальні життєві ситуації 4 Основні компетентності у природничих науках і технологіях Уміння: розпізнавати проблеми, що виникають у довкіллі; будувати та досліджувати природні явища і процеси; послуговуватися технологічними пристроями. Ставлення: усвідомлення важливості природничих наук як універсальної мови науки, техніки та технологій. усвідомлення ролі наукових ідей в сучасних інформаційних технологіях Навчальні ресурси: складання графіків та діаграм, які ілюструють функціональні залежності результатів впливу людської діяльності на природу 5 Інформаційно-цифрова компетентність Уміння: структурувати дані; діяти за алгоритмом та складати алгоритми; визначати достатність даних для розв’язання задачі; використовувати різні знакові системи; знаходити інформацію та оцінювати її достовірність; доводити істинність тверджень. Ставлення: критичне осмислення інформації та джерел її отримання; усвідомлення важливості інформаційних технологій для ефективного розв’язування математичних задач. Навчальні ресурси: візуалізація даних, побудова графіків та діаграм за допомогою програмних засобів 6 Уміння вчитися впродовж життя Уміння: визначати мету навчальної діяльності, відбирати й застосовувати потрібні знання та способи діяльності для досягнення цієї мети; організовувати та планувати свою навчальну діяльність; моделювати власну освітню траєкторію, аналізувати, контролювати, коригувати та оцінювати результати своєї навчальної діяльності; доводити правильність власного судження або визнавати помилковість. Ставлення: усвідомлення власних освітніх потреб та цінності нових знань і вмінь; зацікавленість у пізнанні світу; розуміння важливості вчитися впродовж життя; прагнення до вдосконалення результатів своєї діяльності. Навчальні ресурси: моделювання власної освітньої траєкторії 7 Ініціативність і підприємливість Уміння: генерувати нові ідеї, вирішувати життєві проблеми, аналізувати, прогнозувати, ухвалювати оптимальні рішення; використовувати критерії раціональності, практичності, ефективності та точності, з метою вибору найкращого рішення; аргументувати та захищати свою позицію, дискутувати; використовувати різні стратегії, шукаючи оптимальних способів розв’язання життєвого завдання. Ставлення: ініціативність, відповідальність, упевненість у собі; переконаність, що успіх команди – це й особистий успіх; позитивне оцінювання та підтримка конструктивних ідей інших. Навчальні ресурси: завдання підприємницького змісту (оптимізаційні задачі) 8 Соціальна і громадянська компетентності Уміння: висловлювати власну думку, слухати і чути інших, оцінювати аргументи та змінювати думку на основі доказів; аргументувати та відстоювати свою позицію; ухвалювати аргументовані рішення в життєвих ситуаціях; співпрацювати в команді, виділяти та виконувати власну роль в командній роботі; аналізувати власну економічну ситуацію, родинний бюджет; орієнтуватися в широкому колі послуг і товарів на основі чітких критеріїв, робити споживчий вибір, спираючись на різні дані. Ставлення: ощадливість і поміркованість; рівне ставлення до інших незалежно від статків, соціального походження; відповідальність за спільну справу; налаштованість на логічне обґрунтування позиції без передчасного переходу до висновків; повага до прав людини, активна позиція щодо боротьби із дискримінацією. Навчальні ресурси: завдання соціального змісту 9 Обізнаність і самовираження у сфері культури Уміння: грамотно і логічно висловлювати свою думку, аргументувати та вести діалог, враховуючи національні та культурні особливості співрозмовників та дотримуючись етики спілкування і взаємодії; враховувати художньо-естетичну складову при створенні продуктів своєї діяльності (малюнків, текстів, схем тощо). Ставлення: культурна самоідентифікація, повага до культурного розмаїття у глобальному суспільстві; усвідомлення впливу окремого предмета на людську культуру та розвиток суспільства. Навчальні ресурси: математичні моделі в різних видах мистецтва 10 Екологічна грамотність і здорове життя Уміння: аналізувати і критично оцінювати соціально-економічні події в державі на основі різних даних; враховувати правові, етичні, екологічні і соціальні наслідки рішень; розпізнавати, як інтерпретації результатів вирішення проблем можуть бути використані для маніпулювання. Ставлення: усвідомлення взаємозв’язку кожного окремого предмета та екології на основі різних даних; ощадне та бережливе відношення до природніх ресурсів, чистоти довкілля та дотримання санітарних норм побуту; розгляд порівняльної характеристики щодо вибору здорового способу життя; власна думка та позиція до зловживань алкоголю, нікотину тощо. Навчальні ресурси: навчальні проекти, завдання соціально-економічного, екологічного змісту; задачі, які сприяють усвідомленню цінності здорового способу життя Такі ключові компетентності, як уміння вчитися, ініціативність і підприємливість, екологічна грамотність і здоровий спосіб життя, соціальна та громадянська компетентності формуються засобами усіх предметів. Навчання за наскрізними лініями реалізується насамперед через: організацію навчального середовища — зміст та цілі наскрізних тем враховуються при формуванні духовного, соціального і фізичного середовища навчання; окремі предмети — виходячи із наскрізних тем при вивченні предмета проводяться відповідні трактовки, приклади і методи навчання, реалізуються надпредметні, міжкласові та загальношкільні проекти. Роль окремих предметів при навчанні за наскрізними темами різна і залежить від цілей і змісту окремого предмета та від того, наскільки тісно той чи інший предметний цикл пов’язаний із конкретною наскрізною темою; предмети за вибором; роботу в проектах; позакласну навчальну роботу і роботу гуртків. Наскрізна лінія Коротка характеристика Екологічна безпека й сталий розвиток Формування в учнів соціальної активності, відповідальності та екологічної свідомості, готовності брати участь у вирішенні питань збереження довкілля і розвитку суспільства, усвідомлення важливості сталого розвитку для майбутніх поколінь. Проблематика наскрізної лінії реалізується через завдання з реальними даними про використання природних ресурсів, їх збереження та примноження. Аналіз цих даних сприяє розвитку бережливого ставлення до навколишнього середовища, екології, формуванню критичного мислення, вміння вирішувати проблеми, критично оцінювати перспективи розвитку навколишнього середовища і людини. Можливі уроки на відкритому повітрі. Громадянська відповідальність Сприятиме формуванню відповідального члена громади і суспільства, що розуміє принципи і механізми функціонування суспільства. Ця наскрізна лінія освоюється в основному через колективну діяльність (дослідницькі роботи, роботи в групі, проекти тощо), яка поєднує окремі предмети між собою і розвиває в учнів готовність до співпраці, толерантність щодо різноманітних способів діяльності і думок. Вивчення окремого предмета має викликати в учнів якомога більше позитивних емоцій, а її зміст — бути націленим на виховання порядності, старанності, систематичності, послідовності, посидючості і чесності. Приклад вчителя покликаний зіграти важливу роль у формуванні толерантного ставлення до товаришів, незалежно від рівня навчальних досягнень. Здоров'я і безпека Завданням наскрізної лінії є становлення учня як емоційно стійкого члена суспільства, здатного вести здоровий спосіб життя і формувати навколо себе безпечне життєве середовище. Реалізується через завдання з реальними даними про безпеку і охорону здоров’я (текстові завдання, пов’язані з середовищем дорожнього руху, рухом пішоходів і транспортних засобів). Варто звернути увагу на проблеми, пов’язані із ризиками для життя і здоров’я. Вирішення проблем, знайдених з «ага-ефектом», пошук оптимальних методів вирішення і розв’язування задач тощо, здатні викликати в учнів чимало радісних емоцій. Підприємливість і фінансова грамотність Наскрізна лінія націлена на розвиток лідерських ініціатив, здатність успішно діяти в технологічному швидкозмінному середовищі, забезпечення кращого розуміння учнями практичних аспектів фінансових питань (здійснення заощаджень, інвестування, запозичення, страхування, кредитування тощо). Ця наскрізна лінія пов'язана з розв'язуванням практичних завдань щодо планування господарської діяльності та реальної оцінки власних можливостей, складання сімейного бюджету, формування економного ставлення до природних ресурсів. Освітня програма базової середньої освіти передбачає досягнення учнями результатів навчання (компетентностей), визначених Державним стандартом базової і повної загальної середньої освіти, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 2 листопада 2011 р. №1392. Робочий навчальний план для 10-11 класів складено за Типовою освітньою програмою закладів загальної середньої освіти ІІІ ступеня, розробленою на виконання Закону України «Про освіту» та постанови Кабінету Міністрів України від 23 листопада 2011 року № 1392 «Про затвердження Державного стандарту базової та повної загальної середньої освіти», затвердженої наказом МОН України №408 від 20 квітня 2018 року. Навчальний план для 10-11 класів розроблено за Типовою освітньою програмою закладів загальної середньої освіти ІІІ ступеня, затвердженими наказом МОН України від 20.04.2018 №408. Таблиця 2 до освітньої програми Навчальний план Бабченського ліцею на 2021-2022 н.р. для 10-11 класів Навчальні предмети Кількість годин на тиждень у класах 10 11 Українська мова 4 4 Українська література 4 4 Іноземна мова 2 2 Зарубіжна література 1 1 Історія України 1,5 1.5 Всесвітня історія 1 1 Громадянська освіта 2 - Математика (Алгебра і початки аналізу) 3+1 3+1 Біологія і екологія 2 2 Географія 1,5+0.5 1+1 Фізика і астрономія 3 4+0.5 Хімія 1.5 2 Технології 1 2 Інформатика 2 1 Фізична культура* 3 3 Захист України 1.5+0.5 1.5+0.5 Разом 30 +6 29+7 Додатковий час на поглиблене вивчення предметів, введення курсів за вибором, факультативів 8(6) 9(7) Курс за вибором: Християнська етика 0.5 0.5 0.5 1 Факультатив: Визначні постаті України Індивідуальні та групові заняття з української мови Художня література в контексті світової культури 1.5 0.5 1 - 1.5 0.5 - 0.5 разом 2 2 Гранично допустиме навантаження на учня 33 33 Всього фінансується (без урахування поділу класу на групи) 38 38 Робочий навчальний план містить загальний обсяг навчального навантаження та тижневі години на вивчення базових предметів, вибірково-обов’язкових предметів, профільних предметів. Враховуючи освітні потреби учнів, кадрове забезпечення та матеріально-технічну базу, заклад прийняв рішення про розподіл годин для поглибленого вивчення української мови (4години ) та української літератури (4 години) в 10-11 класах. У навчальному плані зазначено кількість тижневих годин на вивчення базових предметів для досягнення рівня очікуваних результатів навчання учнів згідно з державними вимогами Державного стандарту базової та повної загальної середньої освіти. За модульним принципом буде реалізовано зміст базових предметів «Фізика і астрономія», «Біологія та екологія». Розподіл годин між модулем фізики і модулем астрономії , біології та екології здійснюється відповідно до навчальних програм. Реалізація змісту освіти, визначеного Державним стандартом, також забезпечується вибірково-обов’язковими предметами («Інформатика», «Технології», «Мистецтво»), що вивчаються на рівні стандарту. Із запропонованого переліку учні обрали два предмети – Інформатику та Технології . Робочий навчальний план містить загальний обсяг навчального навантаження та тижневі години на вивчення обов’язкових предметів та предметів варіативної складової. Враховуючи освітні потреби учнів, кадрове забезпечення та матеріально-технічну базу, підготовки випускників до здачі ЗНО заклад прийняв рішення про введення годин на розширення вивчення математики, географії, фізики, захисту України, факультативних курсів з історії України - визначні постаті України, літератури – художня література в контексті світової культури,основ християнської етики. У навчальному плані зазначено кількість тижневих годин на вивчення базових предметів для досягнення рівня очікуваних результатів навчання учнів згідно з державними вимогами Державного стандарту базової та повної загальної середньої освіти. Розділ 5 Особливості організації освітнього процесу та застосовування в ньому педагогічних технологій Соціальні перетворення в українському суспільстві докорінно змінили пріоритети в галузі освіти. Школа потребує нових нетрадиційних ідей, теорій, що відповідали б оптимальному розвитку дитини, сучасним потребам людства. Створення ситуації успіху, сприятливих умов для повноцінної діяльності кожної дитини – основна мета, що покладена в основу технологій навчання. Незважаючи на розмаїття нововведень, основною формою організації навчальної діяльності залишається урок. Основними формами організації освітнього процесу є різні типи уроку: • формування компетентностей; • розвитку компетентностей; • перевірки та/або оцінювання досягнення компетентностей; • корекції основних компетентностей; • комбінований урок. Також формами організації освітнього процесу є нетрадиційні уроки (екскурсії, віртуальні подорожі, уроки-семінари, конференції, форуми, спектаклі, брифінги, квести, уроки-«суди», урок-дискусійна група), технологічні уроки (інтерактивні, інтегровані, особистісно орієнтовані уроки, уроки розвитку критичного мислення, уроки проектного навчання) тощо. З метою засвоєння нового навчального матеріалу та розвитку компетентностей, крім уроку, проводяться навчально-практичні заняття. Ця форма організації поєднує виконання різних практичних вправ, експериментальних робіт відповідно до змісту окремих предметів, менш регламентована й має акцент на більшій самостійності учнів в експериментальній та практичній діяльності. Досягнуті компетентності учні можуть застосувати на практичних заняттях. Практичне заняття - це така форма організації, в якій учням надається можливість застосовувати отримані ними знання у практичній діяльності. Експериментальні завдання, передбачені змістом окремих предметів, виконуються на заняттях із практикуму (виконання експериментально-практичних робіт). Функцію перевірки та оцінювання досягнення компетентностей виконує навчально-практичне заняття. Учні одержують конкретні завдання, з виконання яких звітують перед вчителем. Практичні заняття та заняття практикуму також можуть будуватися з метою реалізації контрольних функцій освітнього процесу. На цих заняттях учні самостійно виготовляють вироби, проводять виміри та звітують за виконану роботу. Екскурсії в першу чергу покликані показати учням практичне застосування знань, отриманих при вивченні змісту окремих предметів (можливо поєднувати зі збором учнями по ходу екскурсії матеріалу для виконання визначених завдань). Форми організації освітнього процесу можуть уточнюватись та розширюватись у змісті окремих предметів за умови виконання державних вимог Державного стандарту та окремих предметів протягом навчального року. Вибір форм і методів навчання вчитель визначає самостійно, враховуючи конкретні умови роботи, забезпечуючи водночас досягнення конкретних очікуваних результатів, зазначених у навчальних програмах окремих предметів. Опис та інструменти системи внутрішнього забезпечення якості освіти. Система внутрішнього забезпечення якості складається з наступних компонентів: • кадрове забезпечення освітньої діяльності; • навчально-методичне забезпечення освітньої діяльності; • матеріально-технічне забезпечення освітньої діяльності; • якість проведення навчальних занять; • моніторинг досягнення учнями результатів навчання (компетентностей). Завдання системи внутрішнього забезпечення якості освіти: • оновлення методичної бази освітньої діяльності; • контроль за виконанням навчальних планів та освітньої програми, якістю знань, умінь і навичок учнів, розробка рекомендацій щодо їх покращення; • моніторинг та оптимізація соціально-психологічного середовища закладу освіти; • створення необхідних умов для підвищення фахового кваліфікаційного рівня педагогічних працівників. У ліцеї впроваджуються наступні інноваційні технології навчання: інтегральна педагогічна технологія (О. Мариновська); • технологія особистісно орієнтованого уроку (С. Подмазін); • метод проектів (В. Гузєєв, К. Баханов, О. Пєхота та інші); • технологія розвитку критичного мислення (за проектом ”Читання та письмо для розвитку пппппікритичного мислення”); • інтерактивне навчання (О. Пометун, Л. Пироженко); • проблемне навчання (М. Махмутов та інші) • ІКТ Поряд із традиційними формами, методами та прийомами виховної роботи в школі впроваджуються виховні технології: • гуманного колективного виховання В. Сухомлинського; • “рівний – рівному” (Програма “Сприяння просвітницькій роботі “рівний – рівному” серед молоді України щодо здорового способу життя”); • життєвого проекту та життєвого проектування (І. Єрмаков, Д. Пузіков); • метод проектів у навчально-виховному процесі (К. Баханов, В. Гузєєв, І. Єрмаков, М. Романовська та інші) • колективних творчих справ (І. Іванов); • учнівське самоврядування. Розділ 6 Показники (вимірники) реалізації освітньої програми Рівень досягнень учнів буде вивчатись: шляхом моніторингу знань, умінь і навичок з окремих предметів; проведення контрольних випробувань учнів; участі учнів школи у предметних олімпіадах різного рівня, Всеукраїнських інтелектуальних конкурсах та турнірах; шляхом складання та захисту наукових проектів та участі в роботі МАН; аналізу результатів участі учнів у ДПА і ЗНО. Розділ 7 Програмно-методичне забезпечення освітньої програми Для виконання освітніх програм школи на 2021 -2022 навчальний рік передбачено використання, навчальних програм з усіх предметів інваріативної частини, затверджених Міністерством освіти і науки України; курсів за вибором і факультативів варіативної складової, що забезпечує інтеграцію загальноосвітніх (основних і додаткових) програм, у єдину освітню програму, що дозволяє одержати запланований результат освіти - "модель" випускника (додаток 1). СХВАЛЕНО ЗАТВЕРДЖЕНО Рішенням педагогічної ради школи Директор Бабченського НВК Г.І. Іванцюк Протокол №1 від 31.08.2021 р. ОСВІТНЯ ПРОГРАМА Бабченського ліцею Солотвинської селищної ради Івано-Франківської області на 2021-2022 навчальний рік Надано чинності та введено в дію Наказ №40а від 01.09.2021 року «Про організований початок нового 2021-2022 навчального року» РОЗДІЛ 1. Призначення ліцею та засіб його реалізації Місія закладу освіти Синергетично узгоджена взаємодія – запорука успіху. Цілі та завдання Мета – створити умови для розвитку та самореалізації особистості вчителя й учня в нових соціокультурних умовах. Завдання 1. Утвердження привабливого іміджу школи як відкритої соціально-педагогічної системи самореалізації особистості. 2. Забезпечення високої якості загальної середньої освіти учнів, котрі проживають у сільській місцевості. 3. Реалізація моделі державно-громадського управління в умовах розвитку суспільства з ринковою економікою. 4. Упровадження проектно-інвестиційного управління інноваційним розвитком школи як моделі менеджменту освітніх інновацій. 5. Застосування векторного моделювання інноваційного освітнього простору школи в системі проектно-впроваджувальної діяльності. 6. Інтегрування науки й практики як передумова синергетично узгодженої взаємодії ефективного управління інноваційним розвитком школи. Очікувані результати Для учнів: забезпечення належного рівня якості загальної середньої освіти, формування вмінь і навичок життєтворчості. Для батьків: залучення до державно-громадського управління школою, активна участь у шкільному житті своїх дітей. Для вчителів: створення умов для саморегулювання професійної діяльності, самоменеджменту інновацій; підвищення готовності до проектно-впроваджувальної діяльності; забезпечення якісних освітніх послуг. Для керівників: оптимізація управлінської діяльності на засадах теорії менеджменту освітніх інновацій, методичного менеджменту інновацій у системі проектно-впроваджувальної діяльності; конкурентоспроможність школи на основі розширення та підвищення якості освітніх послуг шляхом застосування освітніх інновацій. РОЗДІЛ 2. Опис «моделі» випускника ліцею Модель випускника сільського ліцею гірського регіону. Мета. Сформувати особистість відповідно до моделі випускника . Завдання ліцею - сформувати компетентного випускника, який • характеризується здатністю розв’язувати завдання в різних сферах життєдіяльності на базі теоретичних знань; • володіє сучасними інформаційними технологіями • готовий до самовизначення і самореалізації в основних сферах життєдіяльності: суспільно-корисній, сімейно-побутовій, професійно-трудовій, культурно-естетичній на основі фізичного та психічного здоров’я, сформованої системи морально-гуманістичних цінностей, розвинутих здібностей. Педагогічний колектив враховує той факт, що особистість учня формується і розвивається під впливом багатьох факторів: об’єктивних і суб’єктивних, природних і суспільних, внутрішніх і зовнішніх, незалежних і залежних від волі і свідомості людей. Виходячи з цього, колектив ліцею працює над створенням системи виховної роботи «Педагогіка життєтворчості», яка охоплює всі сфери шкільного життя, весь освітній процес, де в центрі стоїть особистість учня з її інтелектуальним, фізичним і творчим потенціалом. Після визначення моделі випускника проектуються цілі педагогічної діяльності. З огляду на них, зроблено акцент на основних компонентах особистості учня з дальшим становленням моделі випускника. Серед них визначаються такі: • фізичне і психічне здоров’я; • висока духовність; • освіченість; • соціальна активність. Фізичне і психічне здоров’я розвивається на основі особистісно орієнтованого підходу до учня, принципів гуманізації та демократизації, створенні ситуації успіху, забезпеченні комфортних умов для розвитку творчих здібностей, реалізації їх природних задатків, прагнення і здатності до самовдосконалення, духовного зростання. В плані виховання культури взаємодії, акцент робиться на організованості, відповідальності, терпимості до вад інших людей, розвитку здатності оцінювати явища навколишньої дійсності, свою поведінку та інших людей з позиції моральності. Набуття високої духовності особистості реалізується на основі приєднання до загальнолюдських морально-етичних цінностей; громадськість формується через активну життєву позицію, дотримання законів і норм громадського життя. Освіченість учнів формується відповідно вимог Державного стандарту початкової загальної освіти та Державного стандарту базової та повної загальної середньої освіти. Соціальна активність випускника містить у собі сформованість громадянської позиції, готовність до збереження і розвитку матеріальних і духовних цінностей суспільства, готовність до трудової діяльності, відповідальність за свої дії у нових економічних умовах, здатність до творчої праці, професійного зросту; орієнтуємо випускника на неперервну освіту, прагнення до самореалізації; поєднуємо гармонійний розвиток з профільною підготовкою; формуємо комунікативні вміння. Одним із показників діяльності освітнього закладу є рівень вихованості учнів ліцею. Маючи загальні відомості про класний колектив, про особистості школярів класний керівник розробляє програму виховної діяльності учнівського колективу та здійснює педагогічну діагностику на рівні класу. Вона має на меті з’ясувати рівень комфорту учнів у класному колективі, емоційну атмосферу в родинному середовищі, взаємини між учнями та вчителями, прояв громадянської зрілості, відношення до навчальної праці, турботу про своє здоров’я, лідерські якості. Керуючись результатами моніторингового відстеження, педагогічні працівники планують виховну роботу та включають дітей певного рівня вихованості у різні форми виховної роботи. Соціальний педагог, практичний психолог, медпрацівник забезпечують соціально-психологічну допомогу і підтримку процесу соціалізації різних категорій дітей, сприяють їхньому вихованню в умовах життєдіяльності, допомагають підліткам у період їх соціального і професійного становлення. Розділ 3 Цілі та задачі освітнього процесу школи Цілі та задачі освітнього процесу на кожному рівні реалізації освітніх програм обумовлені "моделлю" випускника. Перед НВК поставлені такі цілі освітнього процесу: 1.Забезпечити засвоєння учнями обов'язкового мінімуму змісту початкової, основної, середньої (повної) загальної освіти на рівні вимог державного освітнього стандарту; 2.Гарантувати наступність освітніх програм усіх рівнів; 3.Створити основу для адаптації учнів до життя в суспільстві, для усвідомленого вибору та наступного засвоєння професійних освітніх програм; 4.Формувати позитивну мотивацію учнів до навчальної діяльності; 5.Забезпечити соціально-педагогічні відносини, що зберігають фізичне, психічне та соціальне здоров'я учнів; 6. Підвищення кваліфікації педагогічних працівників шляхом своєчасного та якісного проходження курсів перепідготовки; 7.Проведення атестації та сертифікації педагогів; 8.Цілеспрямоване вдосконалення навчально-матеріальної бази школи. РОЗДІЛ 4. Навчальний план та його обґрунтування Робочий навчальний план - для 1 та 2 класів – за Типовим навчальним планом освітньої програми, розробленої під керівництвом Савченко О.Я., затвердженої наказом МОНУ від 08.10.2020 року №1272 (додаток 1); - для 3-4 класів – за Типовим навчальним планом освітньої програми, розробленої під керівництвом Савченко О.Я., затвердженої наказом МОНУ від 08.10.2020 року №1273 (додаток 1). Зміст програми дає можливість формування у здобувачів освіти таких ключових компетентностей: 1) вільне володіння державною мовою, що передбачає уміння усно і письмово висловлювати свої думки, почуття, чітко та аргументовано пояснювати факти, а також любов до читання, відчуття краси слова, усвідомлення ролі мови для ефективного спілкування та культурного самовираження, готовність вживати українську мову як рідну в різних життєвих ситуаціях; 2) здатність спілкуватися рідною (у разі відмінності від державної) та іноземними мовами, що передбачає активне використання рідної мови в різних комунікативних ситуаціях, зокрема в побуті, освітньому процесі, культурному житті громади, можливість розуміти прості висловлювання іноземною мовою, спілкуватися нею у відповідних ситуаціях, оволодіння навичками міжкультурного спілкування; 3) математична компетентність, що передбачає виявлення простих математичних залежностей в навколишньому світі, моделювання процесів та ситуацій із застосуванням математичних відношень та вимірювань, усвідомлення ролі математичних знань та вмінь в особистому і суспільному житті людини; 4) компетентності у галузі природничих наук, техніки і технологій, що передбачають формування допитливості, прагнення шукати і пропонувати нові ідеї, самостійно чи в групі спостерігати та досліджувати, формулювати припущення і робити висновки на основі проведених дослідів, пізнавати себе і навколишній світ шляхом спостереження та дослідження; 5) інноваційність, що передбачає відкритість до нових ідей, ініціювання змін у близькому середовищі (клас, школа, громада тощо), формування знань, умінь, ставлень, що є основою компетентнісного підходу, забезпечують подальшу здатність успішно навчатися, провадити професійну діяльність, відчувати себе частиною спільноти і брати участь у справах громади; 6) екологічна компетентність, що передбачає усвідомлення основи екологічного природокористування, дотримання правил природоохоронної поведінки, ощадного використання природних ресурсів, розуміючи важливість збереження природи для сталого розвитку суспільства; 7) інформаційно-комунікаційна компетентність, що передбачає опанування основою цифрової грамотності для розвитку і спілкування, здатність безпечного та етичного використання засобів інформаційно-комунікаційної компетентності у навчанні та інших життєвих ситуаціях; 8) навчання впродовж життя, що передбачає опанування уміннями і навичками, необхідними для подальшого навчання, організацію власного навчального середовища, отримання нової інформації з метою застосування її для оцінювання навчальних потреб, визначення власних навчальних цілей та способів їх досягнення, навчання працювати самостійно і в групі; 9) громадянські та соціальні компетентності, пов’язані з ідеями демократії, справедливості, рівності, прав людини, добробуту та здорового способу життя, усвідомленням рівних прав і можливостей, що передбачають співпрацю з іншими особами для досягнення спільної мети, активність в житті класу і школи, повагу до прав інших осіб, уміння діяти в конфліктних ситуаціях, пов’язаних з різними проявами дискримінації, цінувати культурне розмаїття різних народів та ідентифікацію себе як громадянина України, дбайливе ставлення до власного здоров’я і збереження здоров’я інших людей, дотримання здорового способу життя; 10) культурна компетентність, що передбачає залучення до різних видів мистецької творчості (образотворче, музичне та інші види мистецтв) шляхом розкриття і розвитку природних здібностей, творчого вираження особистості; 11) підприємливість та фінансова грамотність, що передбачають ініціативність, готовність брати відповідальність за власні рішення, вміння організовувати свою діяльність для досягнення цілей, усвідомлення етичних цінностей ефективної співпраці, готовність до втілення в життя ініційованих ідей, прийняття власних рішень. Спільними для всіх ключових компетентностей є такі вміння: читання з розумінням, уміння висловлювати власну думку усно і письмово, критичне та системне мислення, творчість, ініціативність, здатність логічно обґрунтовувати позицію, вміння конструктивно керувати емоціями, оцінювати ризики, приймати рішення, розв'язувати проблеми, співпрацювати з іншими особами. Зберігаючи наступність із дошкільним періодом дитинства, початкова школа забезпечує подальше становлення особистості дитини, її фізичний, інтелектуальний, соціальний розвиток; формує здатність до творчого самовираження, критичного мислення, виховує ціннісне ставлення до держави, рідного краю, української культури, пошанування своєї гідності та інших людей, збереження здоров’я. Контроль і оцінювання навчальних досягнень здобувачів здійснюються на суб’єкт-суб’єктних засадах, що передбачає систематичне відстеження їхнього індивідуального розвитку у процесі навчання. За цих умов контрольно-оцінювальна діяльність набуває для здобувачів формувального характеру. Контроль спрямований на пошук ефективних шляхів поступу кожного здобувача у навчанні, а визначення особистих результатів здобувачів не передбачає порівняння із досягненнями інших і не підлягає статистичному обліку з боку адміністративних органів. Упродовж навчання в початковій школі здобувачі освіти опановують способи самоконтролю, саморефлексії і самооцінювання, що сприяє вихованню відповідальності, розвитку інтересу, своєчасному виявленню прогалин у знаннях, уміннях, навичках та їх корекції. Навчальні досягнення здобувачів у 1-4 класах підлягають вербальному, формувальному оцінюванню. Загальний обсяг навчального навантаження для учнів 1-4-х класів закладів загальної середньої освіти складає 3500 годин/навчальний рік: для 1-х класів – 805 годин/навчальний рік, для 2-х класів – 875 годин/навчальний рік, для 3-х класів – 910 годин/навчальний рік, для 4-х класів – 910 годин/навчальний рік. Навчальний план дає цілісне уявлення про зміст і структуру першого рівня освіти, встановлює погодинне співвідношення між окремими предметами за роками навчання, визначає гранично допустиме тижневе навантаження учнів. Навчальний план початкової школи передбачає реалізацію освітніх галузей Базового навчального плану Державного стандарту через окремі предмети. Вони охоплюють інваріантну складову, сформовану на державному рівні. Варіативна частина робочого навчального плану передбачає додаткові години на вивчення предметів інваріантної складової – основи християнської етики. Розподіл годин на вивчення тієї чи іншої теми навчальної програми здійснюється вчителем самостійно. Розподіл годин фіксується у календарному плані, який погоджується на засіданні методичного обєднання. При визначенні гранично допустимого навантаження учнів ураховані санітарно-гігієнічні норми та нормативну тривалість уроків у 1 класі — 35 хвилин; у 2-4 класах – 40 хвилин; 5-11 класах — 45 хвили. На виконання статті 12 Закону України “Про освіту”, з метою впровадження Державного стандарту базової і повної загальної середньої освіти створено робочі навчальні плани закладу. Відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 20 квітня 2011 року № 462 «Про затвердження Державного стандарту початкової загальної освіти» години фізичної культури не враховуються при визначенні гранично допустимого навантаження учнів. Навчальний пландля 1 класу Бабченського ліцею на 2021-2022 н.р. (розроблений за Типовим навчальним планом освітньої програми, розробленої під керівництвом Савченко О.Я., затвердженої наказом МОНУ від 08.10.2020 року №1272 (додаток 1)) Назва освітньої галузі Класи Навчальні предмети Кількість годин на тиждень Кількість годин на рік Мовно-літературна Українська мова 7 315 Іншомовна Англійська мова 2 Математична Математика 4 140 Я досліджую світ (природнича, громадянська й історична, (соціальна, здоров’язбережувальна галузі) Я досліджую світ 3 105 Технологічна Трудове навчання 1 35 Інформатична Мистецька Образотворче мистецтво 1 70 Музичне мистецтво 1 Фізкультурна* Фізична культура 3 105 Усього 770 Додаткові години для вивчення предметів освітніх галузей, проведення індивідуальних консультацій та групових занять Основи християнської етики 1 35 Загальнорічна кількість навчальних годин 23 805 Гранично допустиме тижневе/ річне навчальне навантаження учня 20 20/700 Сумарна кількість навчальних годин, що фінансуються з бюджету (без урахування поділу на групи) 23 805 Навчальний план для 2 класу Бабченського ліцею на 2021-2022 н.р. (розроблений за Типовим навчальним планом освітньої програми, розробленої під керівництвом Савченко О.Я., затвердженої наказом МОНУ від 08.10.2020 року №1272 (додаток 1) Назва освітньої галузі Класи Навчальні предмети Кількість годин на тиждень Кількість годин на рік Мовно-літературна Українська мова 7 350 Іншомовна Англійська мова 3 Математична Математика 4 140 Я досліджую світ (природнича, громадянська й історична, (соціальна, здоров’язбережувальна галузі) Я досліджую світ 3 105 Технологічна Трудове навчання Інформатика 1 1 70 Інформатична Мистецька Образотворче мистецтво 1 70 Музичне мистецтво 1 Фізкультурна* Фізична культура 3 105 Усього 24 840 Додаткові години для вивчення предметів освітніх галузей, проведення індивідуальних консультацій та групових занять Християнська етика 1 35 Загальнорічна кількість навчальних годин 25 875 Гранично допустиме тижневе/ річне навчальне навантаження учня 22 22/770 Сумарна кількість навчальних годин, що фінансуються з бюджету (без урахування поділу на групи) 25 875 Навчальний план для 3 класу Бабченського ліцею на 2021-2022 н.р. (розроблений за Типовим навчальним планом освітньої програми, розробленої під керівництвом Савченко О.Я., затвердженої наказом МОНУ від 08.10.2020 року №1273 (додаток 1) Назва освітньої галузі Класи Кількість годин на тиждень Кількість годин на рік Мовно-літературна, в тому числі 10 10 Українська мова 7 Англійська мова 3 Математична 5 5 Я досліджую світ (природнича, громадянська й історична, (соціальна, здоров’язбережувальна галузі) 3 3 Технологічна 1 1 2 Інформатична Мистецька 1 2 1 Фізкультурна* 3 3 Усього 25 25 Додаткові години для вивчення предметів освітніх галузей, проведення індивідуальних консультацій та групових занять Християнська етика 1 1 Загальнорічна кількість навчальних годин 26 26 Гранично допустиме тижневе/ річне навчальне навантаження учня 23+3 23+3 Сумарна кількість навчальних годин, що фінансуються з бюджету (без урахування поділу на групи) 26 26 Навчальний план для 4 класу Бабченського ліцею на 2021-2022 н.р. (розроблений за за Типовим навчальним планом освітньої програми, розробленої під керівництвом Савченко О.Я., затвердженої наказом МОНУ від 08.10.2020 року №1273 (додаток 1) Назва освітньої галузі Класи Кількість годин на тиждень Кількість годин на рік Мовно-літературна, в тому числі 10 10 Українська мова 7 Англійська мова 3 Математична 5 5 Я досліджую світ (природнича, громадянська й історична, (соціальна, здоров’язбережувальна галузі) 3 3 Технологічна 1 1 2 Інформатична Мистецька 1 2 1 Фізкультурна* 3 3 Усього 25 25 Додаткові години для вивчення предметів освітніх галузей, проведення індивідуальних консультацій та групових занять Християнська етика 1 1 Загальнорічна кількість навчальних годин 26 26 Гранично допустиме тижневе/ річне навчальне навантаження учня 23+3 23+3 Сумарна кількість навчальних годин, що фінансуються з бюджету (без урахування поділу на групи) 26 26 Навчальний план для 5-9 класів Бабченського ліцею на 2021-2022 н.р. (розроблений за Типовим навчальним планом для 5-9 класів ЗЗСО з навчанням українською мовою . додаток 3 до Типової освітньої програми для 5-9 класів ЗЗСО, затвердженої наказом міністерства освіти і науки 19.02.21р. №235 Навчальний план Бабченського ліцею для 5-9 класів на 2021-2022 н.р. Освітні галузі Предмети Кількість годин на тиждень у класах 5 6а 6б 7 8а 8б 9 Мови і літератури Українська мова 3,5+0.5 3,5+0.5 3,5+0.5 2,5 2+1 2+1 2+1 Українська література 2 2 2 2 2 2 2 Іноземна мова 3+1 3+1 3 3+1 3 3+1 3+1 Зарубіжна література 2 2+0.5 2+1 2 2 2 2 Суспільство знавство Історія України 1+1 1 1 1 1,5 1.5 1,5+0.5 Всесвітня історія - 1 1 1 1 1 1 Основи правознавства - - - - - - 1 Мистецтво* Музичне мистецтво 1 1 1 1 - - - Образотворче мистецтво 1 1 1 1 - - - Мистецтво - - - - 1 1 1 Математика Математика 4 4 4 - - - - Алгебра - - - 2 2 2 2 Геометрія - - - 2 2 2 2 Природо знавство Природознавство 2 - - - - - - Біологія - 2 2+0.5 2+0.5 2 2 2 Географія - 2+1 2+1 2 2 2 1,5 Фізика - - - 2 2 2 3 Хімія - - - 1,5+0.5 2+1 2 2 Технології Трудове навчання 2 2 2 1 1 1 1 Інформатика 1 1 1 1 2 2 2 Здоров’я і фізична культура Основи здоров’я 1 1 1 1 1 1 1 Фізична культура** 3 3 3 3 3 3 3 Разом 23,5+3 26,5+3 26.5+3 28+3 28,5+3 28.5+3 30+3 Додатковий час на предмети, факультативи, індивідуальні заняття та консультації 3,5 3,5 3.5 2,5 3 3 3 Факультативи: основи християнської етики 1 0.5 0.5 0.5 1 1 0.5 Гранично допустиме навчальне навантаження 28 31 31 32 33 33 33 Всього (без урахування поділу класів на групи) 27+3 30+3 30+3 30,5+3 31,5+3 31.5+3 33+3 Навчальний план основної школи передбачає реалізацію освітніх галузей Базового навчального плану Державного стандарту через окремі предмети. Вони охоплюють інваріантну складову та варіативну складову робочого навчального плану. З метою виконання вимог Державного стандарту навчальний план для 5-9 класів містить усі предмети інваріантної складової, передбачені обраним варіантом навчальних планів цієї Типової освітньої програми. Варіативна складова навчального плану використовується на розширення вивчення української мови у 5 - 9 класах; англійської мови у 5-9 класах, зарубіжної літератури у 6их класах, історії України у 5 та 9 класах, біології та географії у 6-7 класах, основ християнської етики у 5-9 класах. Збереження здоров’я дітей належить до головних завдань ліцею. Тому формування навичок здорового способу життя та безпечної поведінки здійснюється не лише в рамках предметів "Фізична культура" та "Основи здоров'я", а інтегрується у змісті всіх предметів інваріантної та варіативної складових навчального плану. Змістове наповнення предмета «Фізична культура» формується з варіативних модулей відповідно до статево-вікових особливостей учнів, їх інтересів, матеріально-технічної бази навчального закладу (легка атлетика, баскетбол, футбол, волейбол, акробатика). Для недопущення перевантаження учнів враховується їх навчання в закладах освіти іншого типу - художніх, музичних, спортивних школах тощо. Відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 23 листопада 2011 року № 1392 "Про затвердження Державного стандарту базової і повної загальної середньої освіти" години фізичної культури не враховуються при визначенні гранично допустимого навантаження учнів. Навчальні плани зорієнтовані на роботу основної школи за 5-денним навчальним тижнем. Очікувані результати навчання здобувачів освіти. Відповідно до мети та загальних цілей, окреслених у Державному стандарті, визначено завдання, які має реалізувати вчитель у рамках кожної освітньої галузі. Результати навчання повинні робити внесок у формування ключових компетентностей учнів. № з/п Ключові компетентності Компоненти 1 Спілкування державною (і рідною — у разі відмінності) мовами Уміння: ставити запитання і розпізнавати проблему; міркувати, робити висновки на основі інформації, поданої в різних формах (у текстовій формі, таблицях, діаграмах, на графіках); розуміти, пояснювати і перетворювати тексти задач (усно і письмово), грамотно висловлюватися рідною мовою; доречно та коректно вживати в мовленні термінологію з окремих предметів, чітко, лаконічно та зрозуміло формулювати думку, аргументувати, доводити правильність тверджень; уникнення невнормованих іншомовних запозичень у спілкуванні на тематику окремого предмета; поповнювати свій словниковий запас. Ставлення: розуміння важливості чітких та лаконічних формулювань. Навчальні ресурси: означення понять, формулювання властивостей, доведення правил, теорем 2 Спілкування іноземними мовами Уміння: здійснювати спілкування в межах сфер, тем і ситуацій, визначених чинною навчальною програмою; розуміти на слух зміст автентичних текстів; читати і розуміти автентичні тексти різних жанрів і видів із різним рівнем розуміння змісту; здійснювати спілкування у письмовій формі відповідно до поставлених завдань; використовувати у разі потреби невербальні засоби спілкування за умови дефіциту наявних мовних засобів; ефективно взаємодіяти з іншими усно, письмово та за допомогою засобів електронного спілкування. Ставлення: критично оцінювати інформацію та використовувати її для різних потреб; висловлювати свої думки, почуття та ставлення; адекватно використовувати досвід, набутий у вивченні рідної мови та інших навчальних предметів, розглядаючи його як засіб усвідомленого оволодіння іноземною мовою; обирати й застосовувати доцільні комунікативні стратегії відповідно до різних потреб; ефективно користуватися навчальними стратегіями для самостійного вивчення іноземних мов. Навчальні ресурси: підручники, словники, довідкова література, мультимедійні засоби, адаптовані іншомовні тексти. 3 Математична компетентність Уміння: оперувати текстовою та числовою інформацією; встановлювати відношення між реальними об’єктами навколишньої дійсності (природними, культурними, технічними тощо); розв’язувати задачі, зокрема практичного змісту; будувати і досліджувати найпростіші математичні моделі реальних об'єктів, процесів і явищ, інтерпретувати та оцінювати результати; прогнозувати в контексті навчальних та практичних задач; використовувати математичні методи у життєвих ситуаціях. Ставлення: усвідомлення значення математики для повноцінного життя в сучасному суспільстві, розвитку технологічного, економічного й оборонного потенціалу держави, успішного вивчення інших предметів. Навчальні ресурси: розв'язування математичних задач, і обов’язково таких, що моделюють реальні життєві ситуації 4 Основні компетентності у природничих науках і технологіях Уміння: розпізнавати проблеми, що виникають у довкіллі; будувати та досліджувати природні явища і процеси; послуговуватися технологічними пристроями. Ставлення: усвідомлення важливості природничих наук як універсальної мови науки, техніки та технологій. усвідомлення ролі наукових ідей в сучасних інформаційних технологіях Навчальні ресурси: складання графіків та діаграм, які ілюструють функціональні залежності результатів впливу людської діяльності на природу 5 Інформаційно-цифрова компетентність Уміння: структурувати дані; діяти за алгоритмом та складати алгоритми; визначати достатність даних для розв’язання задачі; використовувати різні знакові системи; знаходити інформацію та оцінювати її достовірність; доводити істинність тверджень. Ставлення: критичне осмислення інформації та джерел її отримання; усвідомлення важливості інформаційних технологій для ефективного розв’язування математичних задач. Навчальні ресурси: візуалізація даних, побудова графіків та діаграм за допомогою програмних засобів 6 Уміння вчитися впродовж життя Уміння: визначати мету навчальної діяльності, відбирати й застосовувати потрібні знання та способи діяльності для досягнення цієї мети; організовувати та планувати свою навчальну діяльність; моделювати власну освітню траєкторію, аналізувати, контролювати, коригувати та оцінювати результати своєї навчальної діяльності; доводити правильність власного судження або визнавати помилковість. Ставлення: усвідомлення власних освітніх потреб та цінності нових знань і вмінь; зацікавленість у пізнанні світу; розуміння важливості вчитися впродовж життя; прагнення до вдосконалення результатів своєї діяльності. Навчальні ресурси: моделювання власної освітньої траєкторії 7 Ініціативність і підприємливість Уміння: генерувати нові ідеї, вирішувати життєві проблеми, аналізувати, прогнозувати, ухвалювати оптимальні рішення; використовувати критерії раціональності, практичності, ефективності та точності, з метою вибору найкращого рішення; аргументувати та захищати свою позицію, дискутувати; використовувати різні стратегії, шукаючи оптимальних способів розв’язання життєвого завдання. Ставлення: ініціативність, відповідальність, упевненість у собі; переконаність, що успіх команди – це й особистий успіх; позитивне оцінювання та підтримка конструктивних ідей інших. Навчальні ресурси: завдання підприємницького змісту (оптимізаційні задачі) 8 Соціальна і громадянська компетентності Уміння: висловлювати власну думку, слухати і чути інших, оцінювати аргументи та змінювати думку на основі доказів; аргументувати та відстоювати свою позицію; ухвалювати аргументовані рішення в життєвих ситуаціях; співпрацювати в команді, виділяти та виконувати власну роль в командній роботі; аналізувати власну економічну ситуацію, родинний бюджет; орієнтуватися в широкому колі послуг і товарів на основі чітких критеріїв, робити споживчий вибір, спираючись на різні дані. Ставлення: ощадливість і поміркованість; рівне ставлення до інших незалежно від статків, соціального походження; відповідальність за спільну справу; налаштованість на логічне обґрунтування позиції без передчасного переходу до висновків; повага до прав людини, активна позиція щодо боротьби із дискримінацією. Навчальні ресурси: завдання соціального змісту 9 Обізнаність і самовираження у сфері культури Уміння: грамотно і логічно висловлювати свою думку, аргументувати та вести діалог, враховуючи національні та культурні особливості співрозмовників та дотримуючись етики спілкування і взаємодії; враховувати художньо-естетичну складову при створенні продуктів своєї діяльності (малюнків, текстів, схем тощо). Ставлення: культурна самоідентифікація, повага до культурного розмаїття у глобальному суспільстві; усвідомлення впливу окремого предмета на людську культуру та розвиток суспільства. Навчальні ресурси: математичні моделі в різних видах мистецтва 10 Екологічна грамотність і здорове життя Уміння: аналізувати і критично оцінювати соціально-економічні події в державі на основі різних даних; враховувати правові, етичні, екологічні і соціальні наслідки рішень; розпізнавати, як інтерпретації результатів вирішення проблем можуть бути використані для маніпулювання. Ставлення: усвідомлення взаємозв’язку кожного окремого предмета та екології на основі різних даних; ощадне та бережливе відношення до природніх ресурсів, чистоти довкілля та дотримання санітарних норм побуту; розгляд порівняльної характеристики щодо вибору здорового способу життя; власна думка та позиція до зловживань алкоголю, нікотину тощо. Навчальні ресурси: навчальні проекти, завдання соціально-економічного, екологічного змісту; задачі, які сприяють усвідомленню цінності здорового способу життя Такі ключові компетентності, як уміння вчитися, ініціативність і підприємливість, екологічна грамотність і здоровий спосіб життя, соціальна та громадянська компетентності формуються засобами усіх предметів. Навчання за наскрізними лініями реалізується насамперед через: організацію навчального середовища — зміст та цілі наскрізних тем враховуються при формуванні духовного, соціального і фізичного середовища навчання; окремі предмети — виходячи із наскрізних тем при вивченні предмета проводяться відповідні трактовки, приклади і методи навчання, реалізуються надпредметні, міжкласові та загальношкільні проекти. Роль окремих предметів при навчанні за наскрізними темами різна і залежить від цілей і змісту окремого предмета та від того, наскільки тісно той чи інший предметний цикл пов’язаний із конкретною наскрізною темою; предмети за вибором; роботу в проектах; позакласну навчальну роботу і роботу гуртків. Наскрізна лінія Коротка характеристика Екологічна безпека й сталий розвиток Формування в учнів соціальної активності, відповідальності та екологічної свідомості, готовності брати участь у вирішенні питань збереження довкілля і розвитку суспільства, усвідомлення важливості сталого розвитку для майбутніх поколінь. Проблематика наскрізної лінії реалізується через завдання з реальними даними про використання природних ресурсів, їх збереження та примноження. Аналіз цих даних сприяє розвитку бережливого ставлення до навколишнього середовища, екології, формуванню критичного мислення, вміння вирішувати проблеми, критично оцінювати перспективи розвитку навколишнього середовища і людини. Можливі уроки на відкритому повітрі. Громадянська відповідальність Сприятиме формуванню відповідального члена громади і суспільства, що розуміє принципи і механізми функціонування суспільства. Ця наскрізна лінія освоюється в основному через колективну діяльність (дослідницькі роботи, роботи в групі, проекти тощо), яка поєднує окремі предмети між собою і розвиває в учнів готовність до співпраці, толерантність щодо різноманітних способів діяльності і думок. Вивчення окремого предмета має викликати в учнів якомога більше позитивних емоцій, а її зміст — бути націленим на виховання порядності, старанності, систематичності, послідовності, посидючості і чесності. Приклад вчителя покликаний зіграти важливу роль у формуванні толерантного ставлення до товаришів, незалежно від рівня навчальних досягнень. Здоров'я і безпека Завданням наскрізної лінії є становлення учня як емоційно стійкого члена суспільства, здатного вести здоровий спосіб життя і формувати навколо себе безпечне життєве середовище. Реалізується через завдання з реальними даними про безпеку і охорону здоров’я (текстові завдання, пов’язані з середовищем дорожнього руху, рухом пішоходів і транспортних засобів). Варто звернути увагу на проблеми, пов’язані із ризиками для життя і здоров’я. Вирішення проблем, знайдених з «ага-ефектом», пошук оптимальних методів вирішення і розв’язування задач тощо, здатні викликати в учнів чимало радісних емоцій. Підприємливість і фінансова грамотність Наскрізна лінія націлена на розвиток лідерських ініціатив, здатність успішно діяти в технологічному швидкозмінному середовищі, забезпечення кращого розуміння учнями практичних аспектів фінансових питань (здійснення заощаджень, інвестування, запозичення, страхування, кредитування тощо). Ця наскрізна лінія пов'язана з розв'язуванням практичних завдань щодо планування господарської діяльності та реальної оцінки власних можливостей, складання сімейного бюджету, формування економного ставлення до природних ресурсів. Освітня програма базової середньої освіти передбачає досягнення учнями результатів навчання (компетентностей), визначених Державним стандартом базової і повної загальної середньої освіти, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 2 листопада 2011 р. №1392. Робочий навчальний план для 10-11 класів складено за Типовою освітньою програмою закладів загальної середньої освіти ІІІ ступеня, розробленою на виконання Закону України «Про освіту» та постанови Кабінету Міністрів України від 23 листопада 2011 року № 1392 «Про затвердження Державного стандарту базової та повної загальної середньої освіти», затвердженої наказом МОН України №408 від 20 квітня 2018 року. Навчальний план для 10-11 класів розроблено за Типовою освітньою програмою закладів загальної середньої освіти ІІІ ступеня, затвердженими наказом МОН України від 20.04.2018 №408. Таблиця 2 до освітньої програми Навчальний план Бабченського ліцею на 2021-2022 н.р. для 10-11 класів Навчальні предмети Кількість годин на тиждень у класах 10 11 Українська мова 4 4 Українська література 4 4 Іноземна мова 2 2 Зарубіжна література 1 1 Історія України 1,5 1.5 Всесвітня історія 1 1 Громадянська освіта 2 - Математика (Алгебра і початки аналізу) 3+1 3+1 Біологія і екологія 2 2 Географія 1,5+0.5 1+1 Фізика і астрономія 3 4+0.5 Хімія 1.5 2 Технології 1 2 Інформатика 2 1 Фізична культура* 3 3 Захист України 1.5+0.5 1.5+0.5 Разом 30 +6 29+7 Додатковий час на поглиблене вивчення предметів, введення курсів за вибором, факультативів 8(6) 9(7) Курс за вибором: Християнська етика 0.5 0.5 0.5 1 Факультатив: Визначні постаті України Індивідуальні та групові заняття з української мови Художня література в контексті світової культури 1.5 0.5 1 - 1.5 0.5 - 0.5 разом 2 2 Гранично допустиме навантаження на учня 33 33 Всього фінансується (без урахування поділу класу на групи) 38 38 Робочий навчальний план містить загальний обсяг навчального навантаження та тижневі години на вивчення базових предметів, вибірково-обов’язкових предметів, профільних предметів. Враховуючи освітні потреби учнів, кадрове забезпечення та матеріально-технічну базу, заклад прийняв рішення про розподіл годин для поглибленого вивчення української мови (4години ) та української літератури (4 години) в 10-11 класах. У навчальному плані зазначено кількість тижневих годин на вивчення базових предметів для досягнення рівня очікуваних результатів навчання учнів згідно з державними вимогами Державного стандарту базової та повної загальної середньої освіти. За модульним принципом буде реалізовано зміст базових предметів «Фізика і астрономія», «Біологія та екологія». Розподіл годин між модулем фізики і модулем астрономії , біології та екології здійснюється відповідно до навчальних програм. Реалізація змісту освіти, визначеного Державним стандартом, також забезпечується вибірково-обов’язковими предметами («Інформатика», «Технології», «Мистецтво»), що вивчаються на рівні стандарту. Із запропонованого переліку учні обрали два предмети – Інформатику та Технології . Робочий навчальний план містить загальний обсяг навчального навантаження та тижневі години на вивчення обов’язкових предметів та предметів варіативної складової. Враховуючи освітні потреби учнів, кадрове забезпечення та матеріально-технічну базу, підготовки випускників до здачі ЗНО заклад прийняв рішення про введення годин на розширення вивчення математики, географії, фізики, захисту України, факультативних курсів з історії України - визначні постаті України, літератури – художня література в контексті світової культури,основ християнської етики. У навчальному плані зазначено кількість тижневих годин на вивчення базових предметів для досягнення рівня очікуваних результатів навчання учнів згідно з державними вимогами Державного стандарту базової та повної загальної середньої освіти. Розділ 5 Особливості організації освітнього процесу та застосовування в ньому педагогічних технологій Соціальні перетворення в українському суспільстві докорінно змінили пріоритети в галузі освіти. Школа потребує нових нетрадиційних ідей, теорій, що відповідали б оптимальному розвитку дитини, сучасним потребам людства. Створення ситуації успіху, сприятливих умов для повноцінної діяльності кожної дитини – основна мета, що покладена в основу технологій навчання. Незважаючи на розмаїття нововведень, основною формою організації навчальної діяльності залишається урок. Основними формами організації освітнього процесу є різні типи уроку: • формування компетентностей; • розвитку компетентностей; • перевірки та/або оцінювання досягнення компетентностей; • корекції основних компетентностей; • комбінований урок. Також формами організації освітнього процесу є нетрадиційні уроки (екскурсії, віртуальні подорожі, уроки-семінари, конференції, форуми, спектаклі, брифінги, квести, уроки-«суди», урок-дискусійна група), технологічні уроки (інтерактивні, інтегровані, особистісно орієнтовані уроки, уроки розвитку критичного мислення, уроки проектного навчання) тощо. З метою засвоєння нового навчального матеріалу та розвитку компетентностей, крім уроку, проводяться навчально-практичні заняття. Ця форма організації поєднує виконання різних практичних вправ, експериментальних робіт відповідно до змісту окремих предметів, менш регламентована й має акцент на більшій самостійності учнів в експериментальній та практичній діяльності. Досягнуті компетентності учні можуть застосувати на практичних заняттях. Практичне заняття - це така форма організації, в якій учням надається можливість застосовувати отримані ними знання у практичній діяльності. Експериментальні завдання, передбачені змістом окремих предметів, виконуються на заняттях із практикуму (виконання експериментально-практичних робіт). Функцію перевірки та оцінювання досягнення компетентностей виконує навчально-практичне заняття. Учні одержують конкретні завдання, з виконання яких звітують перед вчителем. Практичні заняття та заняття практикуму також можуть будуватися з метою реалізації контрольних функцій освітнього процесу. На цих заняттях учні самостійно виготовляють вироби, проводять виміри та звітують за виконану роботу. Екскурсії в першу чергу покликані показати учням практичне застосування знань, отриманих при вивченні змісту окремих предметів (можливо поєднувати зі збором учнями по ходу екскурсії матеріалу для виконання визначених завдань). Форми організації освітнього процесу можуть уточнюватись та розширюватись у змісті окремих предметів за умови виконання державних вимог Державного стандарту та окремих предметів протягом навчального року. Вибір форм і методів навчання вчитель визначає самостійно, враховуючи конкретні умови роботи, забезпечуючи водночас досягнення конкретних очікуваних результатів, зазначених у навчальних програмах окремих предметів. Опис та інструменти системи внутрішнього забезпечення якості освіти. Система внутрішнього забезпечення якості складається з наступних компонентів: • кадрове забезпечення освітньої діяльності; • навчально-методичне забезпечення освітньої діяльності; • матеріально-технічне забезпечення освітньої діяльності; • якість проведення навчальних занять; • моніторинг досягнення учнями результатів навчання (компетентностей). Завдання системи внутрішнього забезпечення якості освіти: • оновлення методичної бази освітньої діяльності; • контроль за виконанням навчальних планів та освітньої програми, якістю знань, умінь і навичок учнів, розробка рекомендацій щодо їх покращення; • моніторинг та оптимізація соціально-психологічного середовища закладу освіти; • створення необхідних умов для підвищення фахового кваліфікаційного рівня педагогічних працівників. У ліцеї впроваджуються наступні інноваційні технології навчання: інтегральна педагогічна технологія (О. Мариновська); • технологія особистісно орієнтованого уроку (С. Подмазін); • метод проектів (В. Гузєєв, К. Баханов, О. Пєхота та інші); • технологія розвитку критичного мислення (за проектом ”Читання та письмо для розвитку пппппікритичного мислення”); • інтерактивне навчання (О. Пометун, Л. Пироженко); • проблемне навчання (М. Махмутов та інші) • ІКТ Поряд із традиційними формами, методами та прийомами виховної роботи в школі впроваджуються виховні технології: • гуманного колективного виховання В. Сухомлинського; • “рівний – рівному” (Програма “Сприяння просвітницькій роботі “рівний – рівному” серед молоді України щодо здорового способу життя”); • життєвого проекту та життєвого проектування (І. Єрмаков, Д. Пузіков); • метод проектів у навчально-виховному процесі (К. Баханов, В. Гузєєв, І. Єрмаков, М. Романовська та інші) • колективних творчих справ (І. Іванов); • учнівське самоврядування. Розділ 6 Показники (вимірники) реалізації освітньої програми Рівень досягнень учнів буде вивчатись: шляхом моніторингу знань, умінь і навичок з окремих предметів; проведення контрольних випробувань учнів; участі учнів школи у предметних олімпіадах різного рівня, Всеукраїнських інтелектуальних конкурсах та турнірах; шляхом складання та захисту наукових проектів та участі в роботі МАН; аналізу результатів участі учнів у ДПА і ЗНО. Розділ 7 Програмно-методичне забезпечення освітньої програми Для виконання освітніх програм школи на 2021 -2022 навчальний рік передбачено використання, навчальних програм з усіх предметів інваріативної частини, затверджених Міністерством освіти і науки України; курсів за вибором і факультативів варіативної складової, що забезпечує інтеграцію загальноосвітніх (основних і додаткових) програм, у єдину освітню програму, що дозволяє одержати запланований результат освіти - "модель" випускника (додаток 1). СХВАЛЕНО ЗАТВЕРДЖЕНО Рішенням педагогічної ради школи Директор Бабченського НВК Г.І. Іванцюк Протокол №1 від 31.08.2021 р. ОСВІТНЯ ПРОГРАМА Бабченського ліцею Солотвинської селищної ради Івано-Франківської області на 2021-2022 навчальний рік Надано чинності та введено в дію Наказ №40а від 01.09.2021 року «Про організований початок нового 2021-2022 навчального року» РОЗДІЛ 1. Призначення ліцею та засіб його реалізації Місія закладу освіти Синергетично узгоджена взаємодія – запорука успіху. Цілі та завдання Мета – створити умови для розвитку та самореалізації особистості вчителя й учня в нових соціокультурних умовах. Завдання 1. Утвердження привабливого іміджу школи як відкритої соціально-педагогічної системи самореалізації особистості. 2. Забезпечення високої якості загальної середньої освіти учнів, котрі проживають у сільській місцевості. 3. Реалізація моделі державно-громадського управління в умовах розвитку суспільства з ринковою економікою. 4. Упровадження проектно-інвестиційного управління інноваційним розвитком школи як моделі менеджменту освітніх інновацій. 5. Застосування векторного моделювання інноваційного освітнього простору школи в системі проектно-впроваджувальної діяльності. 6. Інтегрування науки й практики як передумова синергетично узгодженої взаємодії ефективного управління інноваційним розвитком школи. Очікувані результати Для учнів: забезпечення належного рівня якості загальної середньої освіти, формування вмінь і навичок життєтворчості. Для батьків: залучення до державно-громадського управління школою, активна участь у шкільному житті своїх дітей. Для вчителів: створення умов для саморегулювання професійної діяльності, самоменеджменту інновацій; підвищення готовності до проектно-впроваджувальної діяльності; забезпечення якісних освітніх послуг. Для керівників: оптимізація управлінської діяльності на засадах теорії менеджменту освітніх інновацій, методичного менеджменту інновацій у системі проектно-впроваджувальної діяльності; конкурентоспроможність школи на основі розширення та підвищення якості освітніх послуг шляхом застосування освітніх інновацій. РОЗДІЛ 2. Опис «моделі» випускника ліцею Модель випускника сільського ліцею гірського регіону. Мета. Сформувати особистість відповідно до моделі випускника . Завдання ліцею - сформувати компетентного випускника, який • характеризується здатністю розв’язувати завдання в різних сферах життєдіяльності на базі теоретичних знань; • володіє сучасними інформаційними технологіями • готовий до самовизначення і самореалізації в основних сферах життєдіяльності: суспільно-корисній, сімейно-побутовій, професійно-трудовій, культурно-естетичній на основі фізичного та психічного здоров’я, сформованої системи морально-гуманістичних цінностей, розвинутих здібностей. Педагогічний колектив враховує той факт, що особистість учня формується і розвивається під впливом багатьох факторів: об’єктивних і суб’єктивних, природних і суспільних, внутрішніх і зовнішніх, незалежних і залежних від волі і свідомості людей. Виходячи з цього, колектив ліцею працює над створенням системи виховної роботи «Педагогіка життєтворчості», яка охоплює всі сфери шкільного життя, весь освітній процес, де в центрі стоїть особистість учня з її інтелектуальним, фізичним і творчим потенціалом. Після визначення моделі випускника проектуються цілі педагогічної діяльності. З огляду на них, зроблено акцент на основних компонентах особистості учня з дальшим становленням моделі випускника. Серед них визначаються такі: • фізичне і психічне здоров’я; • висока духовність; • освіченість; • соціальна активність. Фізичне і психічне здоров’я розвивається на основі особистісно орієнтованого підходу до учня, принципів гуманізації та демократизації, створенні ситуації успіху, забезпеченні комфортних умов для розвитку творчих здібностей, реалізації їх природних задатків, прагнення і здатності до самовдосконалення, духовного зростання. В плані виховання культури взаємодії, акцент робиться на організованості, відповідальності, терпимості до вад інших людей, розвитку здатності оцінювати явища навколишньої дійсності, свою поведінку та інших людей з позиції моральності. Набуття високої духовності особистості реалізується на основі приєднання до загальнолюдських морально-етичних цінностей; громадськість формується через активну життєву позицію, дотримання законів і норм громадського життя. Освіченість учнів формується відповідно вимог Державного стандарту початкової загальної освіти та Державного стандарту базової та повної загальної середньої освіти. Соціальна активність випускника містить у собі сформованість громадянської позиції, готовність до збереження і розвитку матеріальних і духовних цінностей суспільства, готовність до трудової діяльності, відповідальність за свої дії у нових економічних умовах, здатність до творчої праці, професійного зросту; орієнтуємо випускника на неперервну освіту, прагнення до самореалізації; поєднуємо гармонійний розвиток з профільною підготовкою; формуємо комунікативні вміння. Одним із показників діяльності освітнього закладу є рівень вихованості учнів ліцею. Маючи загальні відомості про класний колектив, про особистості школярів класний керівник розробляє програму виховної діяльності учнівського колективу та здійснює педагогічну діагностику на рівні класу. Вона має на меті з’ясувати рівень комфорту учнів у класному колективі, емоційну атмосферу в родинному середовищі, взаємини між учнями та вчителями, прояв громадянської зрілості, відношення до навчальної праці, турботу про своє здоров’я, лідерські якості. Керуючись результатами моніторингового відстеження, педагогічні працівники планують виховну роботу та включають дітей певного рівня вихованості у різні форми виховної роботи. Соціальний педагог, практичний психолог, медпрацівник забезпечують соціально-психологічну допомогу і підтримку процесу соціалізації різних категорій дітей, сприяють їхньому вихованню в умовах життєдіяльності, допомагають підліткам у період їх соціального і професійного становлення. Розділ 3 Цілі та задачі освітнього процесу школи Цілі та задачі освітнього процесу на кожному рівні реалізації освітніх програм обумовлені "моделлю" випускника. Перед НВК поставлені такі цілі освітнього процесу: 1.Забезпечити засвоєння учнями обов'язкового мінімуму змісту початкової, основної, середньої (повної) загальної освіти на рівні вимог державного освітнього стандарту; 2.Гарантувати наступність освітніх програм усіх рівнів; 3.Створити основу для адаптації учнів до життя в суспільстві, для усвідомленого вибору та наступного засвоєння професійних освітніх програм; 4.Формувати позитивну мотивацію учнів до навчальної діяльності; 5.Забезпечити соціально-педагогічні відносини, що зберігають фізичне, психічне та соціальне здоров'я учнів; 6. Підвищення кваліфікації педагогічних працівників шляхом своєчасного та якісного проходження курсів перепідготовки; 7.Проведення атестації та сертифікації педагогів; 8.Цілеспрямоване вдосконалення навчально-матеріальної бази школи. РОЗДІЛ 4. Навчальний план та його обґрунтування Робочий навчальний план - для 1 та 2 класів – за Типовим навчальним планом освітньої програми, розробленої під керівництвом Савченко О.Я., затвердженої наказом МОНУ від 08.10.2020 року №1272 (додаток 1); - для 3-4 класів – за Типовим навчальним планом освітньої програми, розробленої під керівництвом Савченко О.Я., затвердженої наказом МОНУ від 08.10.2020 року №1273 (додаток 1). Зміст програми дає можливість формування у здобувачів освіти таких ключових компетентностей: 1) вільне володіння державною мовою, що передбачає уміння усно і письмово висловлювати свої думки, почуття, чітко та аргументовано пояснювати факти, а також любов до читання, відчуття краси слова, усвідомлення ролі мови для ефективного спілкування та культурного самовираження, готовність вживати українську мову як рідну в різних життєвих ситуаціях; 2) здатність спілкуватися рідною (у разі відмінності від державної) та іноземними мовами, що передбачає активне використання рідної мови в різних комунікативних ситуаціях, зокрема в побуті, освітньому процесі, культурному житті громади, можливість розуміти прості висловлювання іноземною мовою, спілкуватися нею у відповідних ситуаціях, оволодіння навичками міжкультурного спілкування; 3) математична компетентність, що передбачає виявлення простих математичних залежностей в навколишньому світі, моделювання процесів та ситуацій із застосуванням математичних відношень та вимірювань, усвідомлення ролі математичних знань та вмінь в особистому і суспільному житті людини; 4) компетентності у галузі природничих наук, техніки і технологій, що передбачають формування допитливості, прагнення шукати і пропонувати нові ідеї, самостійно чи в групі спостерігати та досліджувати, формулювати припущення і робити висновки на основі проведених дослідів, пізнавати себе і навколишній світ шляхом спостереження та дослідження; 5) інноваційність, що передбачає відкритість до нових ідей, ініціювання змін у близькому середовищі (клас, школа, громада тощо), формування знань, умінь, ставлень, що є основою компетентнісного підходу, забезпечують подальшу здатність успішно навчатися, провадити професійну діяльність, відчувати себе частиною спільноти і брати участь у справах громади; 6) екологічна компетентність, що передбачає усвідомлення основи екологічного природокористування, дотримання правил природоохоронної поведінки, ощадного використання природних ресурсів, розуміючи важливість збереження природи для сталого розвитку суспільства; 7) інформаційно-комунікаційна компетентність, що передбачає опанування основою цифрової грамотності для розвитку і спілкування, здатність безпечного та етичного використання засобів інформаційно-комунікаційної компетентності у навчанні та інших життєвих ситуаціях; 8) навчання впродовж життя, що передбачає опанування уміннями і навичками, необхідними для подальшого навчання, організацію власного навчального середовища, отримання нової інформації з метою застосування її для оцінювання навчальних потреб, визначення власних навчальних цілей та способів їх досягнення, навчання працювати самостійно і в групі; 9) громадянські та соціальні компетентності, пов’язані з ідеями демократії, справедливості, рівності, прав людини, добробуту та здорового способу життя, усвідомленням рівних прав і можливостей, що передбачають співпрацю з іншими особами для досягнення спільної мети, активність в житті класу і школи, повагу до прав інших осіб, уміння діяти в конфліктних ситуаціях, пов’язаних з різними проявами дискримінації, цінувати культурне розмаїття різних народів та ідентифікацію себе як громадянина України, дбайливе ставлення до власного здоров’я і збереження здоров’я інших людей, дотримання здорового способу життя; 10) культурна компетентність, що передбачає залучення до різних видів мистецької творчості (образотворче, музичне та інші види мистецтв) шляхом розкриття і розвитку природних здібностей, творчого вираження особистості; 11) підприємливість та фінансова грамотність, що передбачають ініціативність, готовність брати відповідальність за власні рішення, вміння організовувати свою діяльність для досягнення цілей, усвідомлення етичних цінностей ефективної співпраці, готовність до втілення в життя ініційованих ідей, прийняття власних рішень. Спільними для всіх ключових компетентностей є такі вміння: читання з розумінням, уміння висловлювати власну думку усно і письмово, критичне та системне мислення, творчість, ініціативність, здатність логічно обґрунтовувати позицію, вміння конструктивно керувати емоціями, оцінювати ризики, приймати рішення, розв'язувати проблеми, співпрацювати з іншими особами. Зберігаючи наступність із дошкільним періодом дитинства, початкова школа забезпечує подальше становлення особистості дитини, її фізичний, інтелектуальний, соціальний розвиток; формує здатність до творчого самовираження, критичного мислення, виховує ціннісне ставлення до держави, рідного краю, української культури, пошанування своєї гідності та інших людей, збереження здоров’я. Контроль і оцінювання навчальних досягнень здобувачів здійснюються на суб’єкт-суб’єктних засадах, що передбачає систематичне відстеження їхнього індивідуального розвитку у процесі навчання. За цих умов контрольно-оцінювальна діяльність набуває для здобувачів формувального характеру. Контроль спрямований на пошук ефективних шляхів поступу кожного здобувача у навчанні, а визначення особистих результатів здобувачів не передбачає порівняння із досягненнями інших і не підлягає статистичному обліку з боку адміністративних органів. Упродовж навчання в початковій школі здобувачі освіти опановують способи самоконтролю, саморефлексії і самооцінювання, що сприяє вихованню відповідальності, розвитку інтересу, своєчасному виявленню прогалин у знаннях, уміннях, навичках та їх корекції. Навчальні досягнення здобувачів у 1-4 класах підлягають вербальному, формувальному оцінюванню. Загальний обсяг навчального навантаження для учнів 1-4-х класів закладів загальної середньої освіти складає 3500 годин/навчальний рік: для 1-х класів – 805 годин/навчальний рік, для 2-х класів – 875 годин/навчальний рік, для 3-х класів – 910 годин/навчальний рік, для 4-х класів – 910 годин/навчальний рік. Навчальний план дає цілісне уявлення про зміст і структуру першого рівня освіти, встановлює погодинне співвідношення між окремими предметами за роками навчання, визначає гранично допустиме тижневе навантаження учнів. Навчальний план початкової школи передбачає реалізацію освітніх галузей Базового навчального плану Державного стандарту через окремі предмети. Вони охоплюють інваріантну складову, сформовану на державному рівні. Варіативна частина робочого навчального плану передбачає додаткові години на вивчення предметів інваріантної складової – основи християнської етики. Розподіл годин на вивчення тієї чи іншої теми навчальної програми здійснюється вчителем самостійно. Розподіл годин фіксується у календарному плані, який погоджується на засіданні методичного обєднання. При визначенні гранично допустимого навантаження учнів ураховані санітарно-гігієнічні норми та нормативну тривалість уроків у 1 класі — 35 хвилин; у 2-4 класах – 40 хвилин; 5-11 класах — 45 хвили. На виконання статті 12 Закону України “Про освіту”, з метою впровадження Державного стандарту базової і повної загальної середньої освіти створено робочі навчальні плани закладу. Відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 20 квітня 2011 року № 462 «Про затвердження Державного стандарту початкової загальної освіти» години фізичної культури не враховуються при визначенні гранично допустимого навантаження учнів. Навчальний пландля 1 класу Бабченського ліцею на 2021-2022 н.р. (розроблений за Типовим навчальним планом освітньої програми, розробленої під керівництвом Савченко О.Я., затвердженої наказом МОНУ від 08.10.2020 року №1272 (додаток 1)) Назва освітньої галузі Класи Навчальні предмети Кількість годин на тиждень Кількість годин на рік Мовно-літературна Українська мова 7 315 Іншомовна Англійська мова 2 Математична Математика 4 140 Я досліджую світ (природнича, громадянська й історична, (соціальна, здоров’язбережувальна галузі) Я досліджую світ 3 105 Технологічна Трудове навчання 1 35 Інформатична Мистецька Образотворче мистецтво 1 70 Музичне мистецтво 1 Фізкультурна* Фізична культура 3 105 Усього 770 Додаткові години для вивчення предметів освітніх галузей, проведення індивідуальних консультацій та групових занять Основи християнської етики 1 35 Загальнорічна кількість навчальних годин 23 805 Гранично допустиме тижневе/ річне навчальне навантаження учня 20 20/700 Сумарна кількість навчальних годин, що фінансуються з бюджету (без урахування поділу на групи) 23 805 Навчальний план для 2 класу Бабченського ліцею на 2021-2022 н.р. (розроблений за Типовим навчальним планом освітньої програми, розробленої під керівництвом Савченко О.Я., затвердженої наказом МОНУ від 08.10.2020 року №1272 (додаток 1) Назва освітньої галузі Класи Навчальні предмети Кількість годин на тиждень Кількість годин на рік Мовно-літературна Українська мова 7 350 Іншомовна Англійська мова 3 Математична Математика 4 140 Я досліджую світ (природнича, громадянська й історична, (соціальна, здоров’язбережувальна галузі) Я досліджую світ 3 105 Технологічна Трудове навчання Інформатика 1 1 70 Інформатична Мистецька Образотворче мистецтво 1 70 Музичне мистецтво 1 Фізкультурна* Фізична культура 3 105 Усього 24 840 Додаткові години для вивчення предметів освітніх галузей, проведення індивідуальних консультацій та групових занять Християнська етика 1 35 Загальнорічна кількість навчальних годин 25 875 Гранично допустиме тижневе/ річне навчальне навантаження учня 22 22/770 Сумарна кількість навчальних годин, що фінансуються з бюджету (без урахування поділу на групи) 25 875 Навчальний план для 3 класу Бабченського ліцею на 2021-2022 н.р. (розроблений за Типовим навчальним планом освітньої програми, розробленої під керівництвом Савченко О.Я., затвердженої наказом МОНУ від 08.10.2020 року №1273 (додаток 1) Назва освітньої галузі Класи Кількість годин на тиждень Кількість годин на рік Мовно-літературна, в тому числі 10 10 Українська мова 7 Англійська мова 3 Математична 5 5 Я досліджую світ (природнича, громадянська й історична, (соціальна, здоров’язбережувальна галузі) 3 3 Технологічна 1 1 2 Інформатична Мистецька 1 2 1 Фізкультурна* 3 3 Усього 25 25 Додаткові години для вивчення предметів освітніх галузей, проведення індивідуальних консультацій та групових занять Християнська етика 1 1 Загальнорічна кількість навчальних годин 26 26 Гранично допустиме тижневе/ річне навчальне навантаження учня 23+3 23+3 Сумарна кількість навчальних годин, що фінансуються з бюджету (без урахування поділу на групи) 26 26 Навчальний план для 4 класу Бабченського ліцею на 2021-2022 н.р. (розроблений за за Типовим навчальним планом освітньої програми, розробленої під керівництвом Савченко О.Я., затвердженої наказом МОНУ від 08.10.2020 року №1273 (додаток 1) Назва освітньої галузі Класи Кількість годин на тиждень Кількість годин на рік Мовно-літературна, в тому числі 10 10 Українська мова 7 Англійська мова 3 Математична 5 5 Я досліджую світ (природнича, громадянська й історична, (соціальна, здоров’язбережувальна галузі) 3 3 Технологічна 1 1 2 Інформатична Мистецька 1 2 1 Фізкультурна* 3 3 Усього 25 25 Додаткові години для вивчення предметів освітніх галузей, проведення індивідуальних консультацій та групових занять Християнська етика 1 1 Загальнорічна кількість навчальних годин 26 26 Гранично допустиме тижневе/ річне навчальне навантаження учня 23+3 23+3 Сумарна кількість навчальних годин, що фінансуються з бюджету (без урахування поділу на групи) 26 26 Навчальний план для 5-9 класів Бабченського ліцею на 2021-2022 н.р. (розроблений за Типовим навчальним планом для 5-9 класів ЗЗСО з навчанням українською мовою . додаток 3 до Типової освітньої програми для 5-9 класів ЗЗСО, затвердженої наказом міністерства освіти і науки 19.02.21р. №235 Навчальний план Бабченського ліцею для 5-9 класів на 2021-2022 н.р. Освітні галузі Предмети Кількість годин на тиждень у класах 5 6а 6б 7 8а 8б 9 Мови і літератури Українська мова 3,5+0.5 3,5+0.5 3,5+0.5 2,5 2+1 2+1 2+1 Українська література 2 2 2 2 2 2 2 Іноземна мова 3+1 3+1 3 3+1 3 3+1 3+1 Зарубіжна література 2 2+0.5 2+1 2 2 2 2 Суспільство знавство Історія України 1+1 1 1 1 1,5 1.5 1,5+0.5 Всесвітня історія - 1 1 1 1 1 1 Основи правознавства - - - - - - 1 Мистецтво* Музичне мистецтво 1 1 1 1 - - - Образотворче мистецтво 1 1 1 1 - - - Мистецтво - - - - 1 1 1 Математика Математика 4 4 4 - - - - Алгебра - - - 2 2 2 2 Геометрія - - - 2 2 2 2 Природо знавство Природознавство 2 - - - - - - Біологія - 2 2+0.5 2+0.5 2 2 2 Географія - 2+1 2+1 2 2 2 1,5 Фізика - - - 2 2 2 3 Хімія - - - 1,5+0.5 2+1 2 2 Технології Трудове навчання 2 2 2 1 1 1 1 Інформатика 1 1 1 1 2 2 2 Здоров’я і фізична культура Основи здоров’я 1 1 1 1 1 1 1 Фізична культура** 3 3 3 3 3 3 3 Разом 23,5+3 26,5+3 26.5+3 28+3 28,5+3 28.5+3 30+3 Додатковий час на предмети, факультативи, індивідуальні заняття та консультації 3,5 3,5 3.5 2,5 3 3 3 Факультативи: основи християнської етики 1 0.5 0.5 0.5 1 1 0.5 Гранично допустиме навчальне навантаження 28 31 31 32 33 33 33 Всього (без урахування поділу класів на групи) 27+3 30+3 30+3 30,5+3 31,5+3 31.5+3 33+3 Навчальний план основної школи передбачає реалізацію освітніх галузей Базового навчального плану Державного стандарту через окремі предмети. Вони охоплюють інваріантну складову та варіативну складову робочого навчального плану. З метою виконання вимог Державного стандарту навчальний план для 5-9 класів містить усі предмети інваріантної складової, передбачені обраним варіантом навчальних планів цієї Типової освітньої програми. Варіативна складова навчального плану використовується на розширення вивчення української мови у 5 - 9 класах; англійської мови у 5-9 класах, зарубіжної літератури у 6их класах, історії України у 5 та 9 класах, біології та географії у 6-7 класах, основ християнської етики у 5-9 класах. Збереження здоров’я дітей належить до головних завдань ліцею. Тому формування навичок здорового способу життя та безпечної поведінки здійснюється не лише в рамках предметів "Фізична культура" та "Основи здоров'я", а інтегрується у змісті всіх предметів інваріантної та варіативної складових навчального плану. Змістове наповнення предмета «Фізична культура» формується з варіативних модулей відповідно до статево-вікових особливостей учнів, їх інтересів, матеріально-технічної бази навчального закладу (легка атлетика, баскетбол, футбол, волейбол, акробатика). Для недопущення перевантаження учнів враховується їх навчання в закладах освіти іншого типу - художніх, музичних, спортивних школах тощо. Відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 23 листопада 2011 року № 1392 "Про затвердження Державного стандарту базової і повної загальної середньої освіти" години фізичної культури не враховуються при визначенні гранично допустимого навантаження учнів. Навчальні плани зорієнтовані на роботу основної школи за 5-денним навчальним тижнем. Очікувані результати навчання здобувачів освіти. Відповідно до мети та загальних цілей, окреслених у Державному стандарті, визначено завдання, які має реалізувати вчитель у рамках кожної освітньої галузі. Результати навчання повинні робити внесок у формування ключових компетентностей учнів. № з/п Ключові компетентності Компоненти 1 Спілкування державною (і рідною — у разі відмінності) мовами Уміння: ставити запитання і розпізнавати проблему; міркувати, робити висновки на основі інформації, поданої в різних формах (у текстовій формі, таблицях, діаграмах, на графіках); розуміти, пояснювати і перетворювати тексти задач (усно і письмово), грамотно висловлюватися рідною мовою; доречно та коректно вживати в мовленні термінологію з окремих предметів, чітко, лаконічно та зрозуміло формулювати думку, аргументувати, доводити правильність тверджень; уникнення невнормованих іншомовних запозичень у спілкуванні на тематику окремого предмета; поповнювати свій словниковий запас. Ставлення: розуміння важливості чітких та лаконічних формулювань. Навчальні ресурси: означення понять, формулювання властивостей, доведення правил, теорем 2 Спілкування іноземними мовами Уміння: здійснювати спілкування в межах сфер, тем і ситуацій, визначених чинною навчальною програмою; розуміти на слух зміст автентичних текстів; читати і розуміти автентичні тексти різних жанрів і видів із різним рівнем розуміння змісту; здійснювати спілкування у письмовій формі відповідно до поставлених завдань; використовувати у разі потреби невербальні засоби спілкування за умови дефіциту наявних мовних засобів; ефективно взаємодіяти з іншими усно, письмово та за допомогою засобів електронного спілкування. Ставлення: критично оцінювати інформацію та використовувати її для різних потреб; висловлювати свої думки, почуття та ставлення; адекватно використовувати досвід, набутий у вивченні рідної мови та інших навчальних предметів, розглядаючи його як засіб усвідомленого оволодіння іноземною мовою; обирати й застосовувати доцільні комунікативні стратегії відповідно до різних потреб; ефективно користуватися навчальними стратегіями для самостійного вивчення іноземних мов. Навчальні ресурси: підручники, словники, довідкова література, мультимедійні засоби, адаптовані іншомовні тексти. 3 Математична компетентність Уміння: оперувати текстовою та числовою інформацією; встановлювати відношення між реальними об’єктами навколишньої дійсності (природними, культурними, технічними тощо); розв’язувати задачі, зокрема практичного змісту; будувати і досліджувати найпростіші математичні моделі реальних об'єктів, процесів і явищ, інтерпретувати та оцінювати результати; прогнозувати в контексті навчальних та практичних задач; використовувати математичні методи у життєвих ситуаціях. Ставлення: усвідомлення значення математики для повноцінного життя в сучасному суспільстві, розвитку технологічного, економічного й оборонного потенціалу держави, успішного вивчення інших предметів. Навчальні ресурси: розв'язування математичних задач, і обов’язково таких, що моделюють реальні життєві ситуації 4 Основні компетентності у природничих науках і технологіях Уміння: розпізнавати проблеми, що виникають у довкіллі; будувати та досліджувати природні явища і процеси; послуговуватися технологічними пристроями. Ставлення: усвідомлення важливості природничих наук як універсальної мови науки, техніки та технологій. усвідомлення ролі наукових ідей в сучасних інформаційних технологіях Навчальні ресурси: складання графіків та діаграм, які ілюструють функціональні залежності результатів впливу людської діяльності на природу 5 Інформаційно-цифрова компетентність Уміння: структурувати дані; діяти за алгоритмом та складати алгоритми; визначати достатність даних для розв’язання задачі; використовувати різні знакові системи; знаходити інформацію та оцінювати її достовірність; доводити істинність тверджень. Ставлення: критичне осмислення інформації та джерел її отримання; усвідомлення важливості інформаційних технологій для ефективного розв’язування математичних задач. Навчальні ресурси: візуалізація даних, побудова графіків та діаграм за допомогою програмних засобів 6 Уміння вчитися впродовж життя Уміння: визначати мету навчальної діяльності, відбирати й застосовувати потрібні знання та способи діяльності для досягнення цієї мети; організовувати та планувати свою навчальну діяльність; моделювати власну освітню траєкторію, аналізувати, контролювати, коригувати та оцінювати результати своєї навчальної діяльності; доводити правильність власного судження або визнавати помилковість. Ставлення: усвідомлення власних освітніх потреб та цінності нових знань і вмінь; зацікавленість у пізнанні світу; розуміння важливості вчитися впродовж життя; прагнення до вдосконалення результатів своєї діяльності. Навчальні ресурси: моделювання власної освітньої траєкторії 7 Ініціативність і підприємливість Уміння: генерувати нові ідеї, вирішувати життєві проблеми, аналізувати, прогнозувати, ухвалювати оптимальні рішення; використовувати критерії раціональності, практичності, ефективності та точності, з метою вибору найкращого рішення; аргументувати та захищати свою позицію, дискутувати; використовувати різні стратегії, шукаючи оптимальних способів розв’язання життєвого завдання. Ставлення: ініціативність, відповідальність, упевненість у собі; переконаність, що успіх команди – це й особистий успіх; позитивне оцінювання та підтримка конструктивних ідей інших. Навчальні ресурси: завдання підприємницького змісту (оптимізаційні задачі) 8 Соціальна і громадянська компетентності Уміння: висловлювати власну думку, слухати і чути інших, оцінювати аргументи та змінювати думку на основі доказів; аргументувати та відстоювати свою позицію; ухвалювати аргументовані рішення в життєвих ситуаціях; співпрацювати в команді, виділяти та виконувати власну роль в командній роботі; аналізувати власну економічну ситуацію, родинний бюджет; орієнтуватися в широкому колі послуг і товарів на основі чітких критеріїв, робити споживчий вибір, спираючись на різні дані. Ставлення: ощадливість і поміркованість; рівне ставлення до інших незалежно від статків, соціального походження; відповідальність за спільну справу; налаштованість на логічне обґрунтування позиції без передчасного переходу до висновків; повага до прав людини, активна позиція щодо боротьби із дискримінацією. Навчальні ресурси: завдання соціального змісту 9 Обізнаність і самовираження у сфері культури Уміння: грамотно і логічно висловлювати свою думку, аргументувати та вести діалог, враховуючи національні та культурні особливості співрозмовників та дотримуючись етики спілкування і взаємодії; враховувати художньо-естетичну складову при створенні продуктів своєї діяльності (малюнків, текстів, схем тощо). Ставлення: культурна самоідентифікація, повага до культурного розмаїття у глобальному суспільстві; усвідомлення впливу окремого предмета на людську культуру та розвиток суспільства. Навчальні ресурси: математичні моделі в різних видах мистецтва 10 Екологічна грамотність і здорове життя Уміння: аналізувати і критично оцінювати соціально-економічні події в державі на основі різних даних; враховувати правові, етичні, екологічні і соціальні наслідки рішень; розпізнавати, як інтерпретації результатів вирішення проблем можуть бути використані для маніпулювання. Ставлення: усвідомлення взаємозв’язку кожного окремого предмета та екології на основі різних даних; ощадне та бережливе відношення до природніх ресурсів, чистоти довкілля та дотримання санітарних норм побуту; розгляд порівняльної характеристики щодо вибору здорового способу життя; власна думка та позиція до зловживань алкоголю, нікотину тощо. Навчальні ресурси: навчальні проекти, завдання соціально-економічного, екологічного змісту; задачі, які сприяють усвідомленню цінності здорового способу життя Такі ключові компетентності, як уміння вчитися, ініціативність і підприємливість, екологічна грамотність і здоровий спосіб життя, соціальна та громадянська компетентності формуються засобами усіх предметів. Навчання за наскрізними лініями реалізується насамперед через: організацію навчального середовища — зміст та цілі наскрізних тем враховуються при формуванні духовного, соціального і фізичного середовища навчання; окремі предмети — виходячи із наскрізних тем при вивченні предмета проводяться відповідні трактовки, приклади і методи навчання, реалізуються надпредметні, міжкласові та загальношкільні проекти. Роль окремих предметів при навчанні за наскрізними темами різна і залежить від цілей і змісту окремого предмета та від того, наскільки тісно той чи інший предметний цикл пов’язаний із конкретною наскрізною темою; предмети за вибором; роботу в проектах; позакласну навчальну роботу і роботу гуртків. Наскрізна лінія Коротка характеристика Екологічна безпека й сталий розвиток Формування в учнів соціальної активності, відповідальності та екологічної свідомості, готовності брати участь у вирішенні питань збереження довкілля і розвитку суспільства, усвідомлення важливості сталого розвитку для майбутніх поколінь. Проблематика наскрізної лінії реалізується через завдання з реальними даними про використання природних ресурсів, їх збереження та примноження. Аналіз цих даних сприяє розвитку бережливого ставлення до навколишнього середовища, екології, формуванню критичного мислення, вміння вирішувати проблеми, критично оцінювати перспективи розвитку навколишнього середовища і людини. Можливі уроки на відкритому повітрі. Громадянська відповідальність Сприятиме формуванню відповідального члена громади і суспільства, що розуміє принципи і механізми функціонування суспільства. Ця наскрізна лінія освоюється в основному через колективну діяльність (дослідницькі роботи, роботи в групі, проекти тощо), яка поєднує окремі предмети між собою і розвиває в учнів готовність до співпраці, толерантність щодо різноманітних способів діяльності і думок. Вивчення окремого предмета має викликати в учнів якомога більше позитивних емоцій, а її зміст — бути націленим на виховання порядності, старанності, систематичності, послідовності, посидючості і чесності. Приклад вчителя покликаний зіграти важливу роль у формуванні толерантного ставлення до товаришів, незалежно від рівня навчальних досягнень. Здоров'я і безпека Завданням наскрізної лінії є становлення учня як емоційно стійкого члена суспільства, здатного вести здоровий спосіб життя і формувати навколо себе безпечне життєве середовище. Реалізується через завдання з реальними даними про безпеку і охорону здоров’я (текстові завдання, пов’язані з середовищем дорожнього руху, рухом пішоходів і транспортних засобів). Варто звернути увагу на проблеми, пов’язані із ризиками для життя і здоров’я. Вирішення проблем, знайдених з «ага-ефектом», пошук оптимальних методів вирішення і розв’язування задач тощо, здатні викликати в учнів чимало радісних емоцій. Підприємливість і фінансова грамотність Наскрізна лінія націлена на розвиток лідерських ініціатив, здатність успішно діяти в технологічному швидкозмінному середовищі, забезпечення кращого розуміння учнями практичних аспектів фінансових питань (здійснення заощаджень, інвестування, запозичення, страхування, кредитування тощо). Ця наскрізна лінія пов'язана з розв'язуванням практичних завдань щодо планування господарської діяльності та реальної оцінки власних можливостей, складання сімейного бюджету, формування економного ставлення до природних ресурсів. Освітня програма базової середньої освіти передбачає досягнення учнями результатів навчання (компетентностей), визначених Державним стандартом базової і повної загальної середньої освіти, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 2 листопада 2011 р. №1392. Робочий навчальний план для 10-11 класів складено за Типовою освітньою програмою закладів загальної середньої освіти ІІІ ступеня, розробленою на виконання Закону України «Про освіту» та постанови Кабінету Міністрів України від 23 листопада 2011 року № 1392 «Про затвердження Державного стандарту базової та повної загальної середньої освіти», затвердженої наказом МОН України №408 від 20 квітня 2018 року. Навчальний план для 10-11 класів розроблено за Типовою освітньою програмою закладів загальної середньої освіти ІІІ ступеня, затвердженими наказом МОН України від 20.04.2018 №408. Таблиця 2 до освітньої програми Навчальний план Бабченського ліцею на 2021-2022 н.р. для 10-11 класів Навчальні предмети Кількість годин на тиждень у класах 10 11 Українська мова 4 4 Українська література 4 4 Іноземна мова 2 2 Зарубіжна література 1 1 Історія України 1,5 1.5 Всесвітня історія 1 1 Громадянська освіта 2 - Математика (Алгебра і початки аналізу) 3+1 3+1 Біологія і екологія 2 2 Географія 1,5+0.5 1+1 Фізика і астрономія 3 4+0.5 Хімія 1.5 2 Технології 1 2 Інформатика 2 1 Фізична культура* 3 3 Захист України 1.5+0.5 1.5+0.5 Разом 30 +6 29+7 Додатковий час на поглиблене вивчення предметів, введення курсів за вибором, факультативів 8(6) 9(7) Курс за вибором: Християнська етика 0.5 0.5 0.5 1 Факультатив: Визначні постаті України Індивідуальні та групові заняття з української мови Художня література в контексті світової культури 1.5 0.5 1 - 1.5 0.5 - 0.5 разом 2 2 Гранично допустиме навантаження на учня 33 33 Всього фінансується (без урахування поділу класу на групи) 38 38 Робочий навчальний план містить загальний обсяг навчального навантаження та тижневі години на вивчення базових предметів, вибірково-обов’язкових предметів, профільних предметів. Враховуючи освітні потреби учнів, кадрове забезпечення та матеріально-технічну базу, заклад прийняв рішення про розподіл годин для поглибленого вивчення української мови (4години ) та української літератури (4 години) в 10-11 класах. У навчальному плані зазначено кількість тижневих годин на вивчення базових предметів для досягнення рівня очікуваних результатів навчання учнів згідно з державними вимогами Державного стандарту базової та повної загальної середньої освіти. За модульним принципом буде реалізовано зміст базових предметів «Фізика і астрономія», «Біологія та екологія». Розподіл годин між модулем фізики і модулем астрономії , біології та екології здійснюється відповідно до навчальних програм. Реалізація змісту освіти, визначеного Державним стандартом, також забезпечується вибірково-обов’язковими предметами («Інформатика», «Технології», «Мистецтво»), що вивчаються на рівні стандарту. Із запропонованого переліку учні обрали два предмети – Інформатику та Технології . Робочий навчальний план містить загальний обсяг навчального навантаження та тижневі години на вивчення обов’язкових предметів та предметів варіативної складової. Враховуючи освітні потреби учнів, кадрове забезпечення та матеріально-технічну базу, підготовки випускників до здачі ЗНО заклад прийняв рішення про введення годин на розширення вивчення математики, географії, фізики, захисту України, факультативних курсів з історії України - визначні постаті України, літератури – художня література в контексті світової культури,основ християнської етики. У навчальному плані зазначено кількість тижневих годин на вивчення базових предметів для досягнення рівня очікуваних результатів навчання учнів згідно з державними вимогами Державного стандарту базової та повної загальної середньої освіти. Розділ 5 Особливості організації освітнього процесу та застосовування в ньому педагогічних технологій Соціальні перетворення в українському суспільстві докорінно змінили пріоритети в галузі освіти. Школа потребує нових нетрадиційних ідей, теорій, що відповідали б оптимальному розвитку дитини, сучасним потребам людства. Створення ситуації успіху, сприятливих умов для повноцінної діяльності кожної дитини – основна мета, що покладена в основу технологій навчання. Незважаючи на розмаїття нововведень, основною формою організації навчальної діяльності залишається урок. Основними формами організації освітнього процесу є різні типи уроку: • формування компетентностей; • розвитку компетентностей; • перевірки та/або оцінювання досягнення компетентностей; • корекції основних компетентностей; • комбінований урок. Також формами організації освітнього процесу є нетрадиційні уроки (екскурсії, віртуальні подорожі, уроки-семінари, конференції, форуми, спектаклі, брифінги, квести, уроки-«суди», урок-дискусійна група), технологічні уроки (інтерактивні, інтегровані, особистісно орієнтовані уроки, уроки розвитку критичного мислення, уроки проектного навчання) тощо. З метою засвоєння нового навчального матеріалу та розвитку компетентностей, крім уроку, проводяться навчально-практичні заняття. Ця форма організації поєднує виконання різних практичних вправ, експериментальних робіт відповідно до змісту окремих предметів, менш регламентована й має акцент на більшій самостійності учнів в експериментальній та практичній діяльності. Досягнуті компетентності учні можуть застосувати на практичних заняттях. Практичне заняття - це така форма організації, в якій учням надається можливість застосовувати отримані ними знання у практичній діяльності. Експериментальні завдання, передбачені змістом окремих предметів, виконуються на заняттях із практикуму (виконання експериментально-практичних робіт). Функцію перевірки та оцінювання досягнення компетентностей виконує навчально-практичне заняття. Учні одержують конкретні завдання, з виконання яких звітують перед вчителем. Практичні заняття та заняття практикуму також можуть будуватися з метою реалізації контрольних функцій освітнього процесу. На цих заняттях учні самостійно виготовляють вироби, проводять виміри та звітують за виконану роботу. Екскурсії в першу чергу покликані показати учням практичне застосування знань, отриманих при вивченні змісту окремих предметів (можливо поєднувати зі збором учнями по ходу екскурсії матеріалу для виконання визначених завдань). Форми організації освітнього процесу можуть уточнюватись та розширюватись у змісті окремих предметів за умови виконання державних вимог Державного стандарту та окремих предметів протягом навчального року. Вибір форм і методів навчання вчитель визначає самостійно, враховуючи конкретні умови роботи, забезпечуючи водночас досягнення конкретних очікуваних результатів, зазначених у навчальних програмах окремих предметів. Опис та інструменти системи внутрішнього забезпечення якості освіти. Система внутрішнього забезпечення якості складається з наступних компонентів: • кадрове забезпечення освітньої діяльності; • навчально-методичне забезпечення освітньої діяльності; • матеріально-технічне забезпечення освітньої діяльності; • якість проведення навчальних занять; • моніторинг досягнення учнями результатів навчання (компетентностей). Завдання системи внутрішнього забезпечення якості освіти: • оновлення методичної бази освітньої діяльності; • контроль за виконанням навчальних планів та освітньої програми, якістю знань, умінь і навичок учнів, розробка рекомендацій щодо їх покращення; • моніторинг та оптимізація соціально-психологічного середовища закладу освіти; • створення необхідних умов для підвищення фахового кваліфікаційного рівня педагогічних працівників. У ліцеї впроваджуються наступні інноваційні технології навчання: інтегральна педагогічна технологія (О. Мариновська); • технологія особистісно орієнтованого уроку (С. Подмазін); • метод проектів (В. Гузєєв, К. Баханов, О. Пєхота та інші); • технологія розвитку критичного мислення (за проектом ”Читання та письмо для розвитку пппппікритичного мислення”); • інтерактивне навчання (О. Пометун, Л. Пироженко); • проблемне навчання (М. Махмутов та інші) • ІКТ Поряд із традиційними формами, методами та прийомами виховної роботи в школі впроваджуються виховні технології: • гуманного колективного виховання В. Сухомлинського; • “рівний – рівному” (Програма “Сприяння просвітницькій роботі “рівний – рівному” серед молоді України щодо здорового способу життя”); • життєвого проекту та життєвого проектування (І. Єрмаков, Д. Пузіков); • метод проектів у навчально-виховному процесі (К. Баханов, В. Гузєєв, І. Єрмаков, М. Романовська та інші) • колективних творчих справ (І. Іванов); • учнівське самоврядування. Розділ 6 Показники (вимірники) реалізації освітньої програми Рівень досягнень учнів буде вивчатись: шляхом моніторингу знань, умінь і навичок з окремих предметів; проведення контрольних випробувань учнів; участі учнів школи у предметних олімпіадах різного рівня, Всеукраїнських інтелектуальних конкурсах та турнірах; шляхом складання та захисту наукових проектів та участі в роботі МАН; аналізу результатів участі учнів у ДПА і ЗНО. Розділ 7 Програмно-методичне забезпечення освітньої програми Для виконання освітніх програм школи на 2021 -2022 навчальний рік передбачено використання, навчальних програм з усіх предметів інваріативної частини, затверджених Міністерством освіти і науки України; курсів за вибором і факультативів варіативної складової, що забезпечує інтеграцію загальноосвітніх (основних і додаткових) програм, у єдину освітню програму, що дозволяє одержати запланований результат освіти - "модель" випускника (додаток 1). ОСВІТНЯ ПРОГРАМА Бабченського ліцею Солотвинської селищної ради Івано-Франківської області на 2021-2022 навчальний рік Надано чинності та введено в дію Наказ №40а від 01.09.2021 року «Про організований початок нового 2021-2022 навчального року» РОЗДІЛ 1. Призначення ліцею та засіб його реалізації Місія закладу освіти Синергетично узгоджена взаємодія – запорука успіху. Цілі та завдання Мета – створити умови для розвитку та самореалізації особистості вчителя й учня в нових соціокультурних умовах. Завдання 1. Утвердження привабливого іміджу школи як відкритої соціально-педагогічної системи самореалізації особистості. 2. Забезпечення високої якості загальної середньої освіти учнів, котрі проживають у сільській місцевості. 3. Реалізація моделі державно-громадського управління в умовах розвитку суспільства з ринковою економікою. 4. Упровадження проектно-інвестиційного управління інноваційним розвитком школи як моделі менеджменту освітніх інновацій. 5. Застосування векторного моделювання інноваційного освітнього простору школи в системі проектно-впроваджувальної діяльності. 6. Інтегрування науки й практики як передумова синергетично узгодженої взаємодії ефективного управління інноваційним розвитком школи. Очікувані результати Для учнів: забезпечення належного рівня якості загальної середньої освіти, формування вмінь і навичок життєтворчості. Для батьків: залучення до державно-громадського управління школою, активна участь у шкільному житті своїх дітей. Для вчителів: створення умов для саморегулювання професійної діяльності, самоменеджменту інновацій; підвищення готовності до проектно-впроваджувальної діяльності; забезпечення якісних освітніх послуг. Для керівників: оптимізація управлінської діяльності на засадах теорії менеджменту освітніх інновацій, методичного менеджменту інновацій у системі проектно-впроваджувальної діяльності; конкурентоспроможність школи на основі розширення та підвищення якості освітніх послуг шляхом застосування освітніх інновацій. РОЗДІЛ 2. Опис «моделі» випускника ліцею Модель випускника сільського ліцею гірського регіону. Мета. Сформувати особистість відповідно до моделі випускника . Завдання ліцею - сформувати компетентного випускника, який • характеризується здатністю розв’язувати завдання в різних сферах життєдіяльності на базі теоретичних знань; • володіє сучасними інформаційними технологіями • готовий до самовизначення і самореалізації в основних сферах життєдіяльності: суспільно-корисній, сімейно-побутовій, професійно-трудовій, культурно-естетичній на основі фізичного та психічного здоров’я, сформованої системи морально-гуманістичних цінностей, розвинутих здібностей. Педагогічний колектив враховує той факт, що особистість учня формується і розвивається під впливом багатьох факторів: об’єктивних і суб’єктивних, природних і суспільних, внутрішніх і зовнішніх, незалежних і залежних від волі і свідомості людей. Виходячи з цього, колектив ліцею працює над створенням системи виховної роботи «Педагогіка життєтворчості», яка охоплює всі сфери шкільного життя, весь освітній процес, де в центрі стоїть особистість учня з її інтелектуальним, фізичним і творчим потенціалом. Після визначення моделі випускника проектуються цілі педагогічної діяльності. З огляду на них, зроблено акцент на основних компонентах особистості учня з дальшим становленням моделі випускника. Серед них визначаються такі: • фізичне і психічне здоров’я; • висока духовність; • освіченість; • соціальна активність. Фізичне і психічне здоров’я розвивається на основі особистісно орієнтованого підходу до учня, принципів гуманізації та демократизації, створенні ситуації успіху, забезпеченні комфортних умов для розвитку творчих здібностей, реалізації їх природних задатків, прагнення і здатності до самовдосконалення, духовного зростання. В плані виховання культури взаємодії, акцент робиться на організованості, відповідальності, терпимості до вад інших людей, розвитку здатності оцінювати явища навколишньої дійсності, свою поведінку та інших людей з позиції моральності. Набуття високої духовності особистості реалізується на основі приєднання до загальнолюдських морально-етичних цінностей; громадськість формується через активну життєву позицію, дотримання законів і норм громадського життя. Освіченість учнів формується відповідно вимог Державного стандарту початкової загальної освіти та Державного стандарту базової та повної загальної середньої освіти. Соціальна активність випускника містить у собі сформованість громадянської позиції, готовність до збереження і розвитку матеріальних і духовних цінностей суспільства, готовність до трудової діяльності, відповідальність за свої дії у нових економічних умовах, здатність до творчої праці, професійного зросту; орієнтуємо випускника на неперервну освіту, прагнення до самореалізації; поєднуємо гармонійний розвиток з профільною підготовкою; формуємо комунікативні вміння. Одним із показників діяльності освітнього закладу є рівень вихованості учнів ліцею. Маючи загальні відомості про класний колектив, про особистості школярів класний керівник розробляє програму виховної діяльності учнівського колективу та здійснює педагогічну діагностику на рівні класу. Вона має на меті з’ясувати рівень комфорту учнів у класному колективі, емоційну атмосферу в родинному середовищі, взаємини між учнями та вчителями, прояв громадянської зрілості, відношення до навчальної праці, турботу про своє здоров’я, лідерські якості. Керуючись результатами моніторингового відстеження, педагогічні працівники планують виховну роботу та включають дітей певного рівня вихованості у різні форми виховної роботи. Соціальний педагог, практичний психолог, медпрацівник забезпечують соціально-психологічну допомогу і підтримку процесу соціалізації різних категорій дітей, сприяють їхньому вихованню в умовах життєдіяльності, допомагають підліткам у період їх соціального і професійного становлення. Розділ 3 Цілі та задачі освітнього процесу школи Цілі та задачі освітнього процесу на кожному рівні реалізації освітніх програм обумовлені "моделлю" випускника. Перед НВК поставлені такі цілі освітнього процесу: 1.Забезпечити засвоєння учнями обов'язкового мінімуму змісту початкової, основної, середньої (повної) загальної освіти на рівні вимог державного освітнього стандарту; 2.Гарантувати наступність освітніх програм усіх рівнів; 3.Створити основу для адаптації учнів до життя в суспільстві, для усвідомленого вибору та наступного засвоєння професійних освітніх програм; 4.Формувати позитивну мотивацію учнів до навчальної діяльності; 5.Забезпечити соціально-педагогічні відносини, що зберігають фізичне, психічне та соціальне здоров'я учнів; 6. Підвищення кваліфікації педагогічних працівників шляхом своєчасного та якісного проходження курсів перепідготовки; 7.Проведення атестації та сертифікації педагогів; 8.Цілеспрямоване вдосконалення навчально-матеріальної бази школи. РОЗДІЛ 4. Навчальний план та його обґрунтування Робочий навчальний план - для 1 та 2 класів – за Типовим навчальним планом освітньої програми, розробленої під керівництвом Савченко О.Я., затвердженої наказом МОНУ від 08.10.2020 року №1272 (додаток 1); - для 3-4 класів – за Типовим навчальним планом освітньої програми, розробленої під керівництвом Савченко О.Я., затвердженої наказом МОНУ від 08.10.2020 року №1273 (додаток 1). Зміст програми дає можливість формування у здобувачів освіти таких ключових компетентностей: 1) вільне володіння державною мовою, що передбачає уміння усно і письмово висловлювати свої думки, почуття, чітко та аргументовано пояснювати факти, а також любов до читання, відчуття краси слова, усвідомлення ролі мови для ефективного спілкування та культурного самовираження, готовність вживати українську мову як рідну в різних життєвих ситуаціях; 2) здатність спілкуватися рідною (у разі відмінності від державної) та іноземними мовами, що передбачає активне використання рідної мови в різних комунікативних ситуаціях, зокрема в побуті, освітньому процесі, культурному житті громади, можливість розуміти прості висловлювання іноземною мовою, спілкуватися нею у відповідних ситуаціях, оволодіння навичками міжкультурного спілкування; 3) математична компетентність, що передбачає виявлення простих математичних залежностей в навколишньому світі, моделювання процесів та ситуацій із застосуванням математичних відношень та вимірювань, усвідомлення ролі математичних знань та вмінь в особистому і суспільному житті людини; 4) компетентності у галузі природничих наук, техніки і технологій, що передбачають формування допитливості, прагнення шукати і пропонувати нові ідеї, самостійно чи в групі спостерігати та досліджувати, формулювати припущення і робити висновки на основі проведених дослідів, пізнавати себе і навколишній світ шляхом спостереження та дослідження; 5) інноваційність, що передбачає відкритість до нових ідей, ініціювання змін у близькому середовищі (клас, школа, громада тощо), формування знань, умінь, ставлень, що є основою компетентнісного підходу, забезпечують подальшу здатність успішно навчатися, провадити професійну діяльність, відчувати себе частиною спільноти і брати участь у справах громади; 6) екологічна компетентність, що передбачає усвідомлення основи екологічного природокористування, дотримання правил природоохоронної поведінки, ощадного використання природних ресурсів, розуміючи важливість збереження природи для сталого розвитку суспільства; 7) інформаційно-комунікаційна компетентність, що передбачає опанування основою цифрової грамотності для розвитку і спілкування, здатність безпечного та етичного використання засобів інформаційно-комунікаційної компетентності у навчанні та інших життєвих ситуаціях; 8) навчання впродовж життя, що передбачає опанування уміннями і навичками, необхідними для подальшого навчання, організацію власного навчального середовища, отримання нової інформації з метою застосування її для оцінювання навчальних потреб, визначення власних навчальних цілей та способів їх досягнення, навчання працювати самостійно і в групі; 9) громадянські та соціальні компетентності, пов’язані з ідеями демократії, справедливості, рівності, прав людини, добробуту та здорового способу життя, усвідомленням рівних прав і можливостей, що передбачають співпрацю з іншими особами для досягнення спільної мети, активність в житті класу і школи, повагу до прав інших осіб, уміння діяти в конфліктних ситуаціях, пов’язаних з різними проявами дискримінації, цінувати культурне розмаїття різних народів та ідентифікацію себе як громадянина України, дбайливе ставлення до власного здоров’я і збереження здоров’я інших людей, дотримання здорового способу життя; 10) культурна компетентність, що передбачає залучення до різних видів мистецької творчості (образотворче, музичне та інші види мистецтв) шляхом розкриття і розвитку природних здібностей, творчого вираження особистості; 11) підприємливість та фінансова грамотність, що передбачають ініціативність, готовність брати відповідальність за власні рішення, вміння організовувати свою діяльність для досягнення цілей, усвідомлення етичних цінностей ефективної співпраці, готовність до втілення в життя ініційованих ідей, прийняття власних рішень. Спільними для всіх ключових компетентностей є такі вміння: читання з розумінням, уміння висловлювати власну думку усно і письмово, критичне та системне мислення, творчість, ініціативність, здатність логічно обґрунтовувати позицію, вміння конструктивно керувати емоціями, оцінювати ризики, приймати рішення, розв'язувати проблеми, співпрацювати з іншими особами. Зберігаючи наступність із дошкільним періодом дитинства, початкова школа забезпечує подальше становлення особистості дитини, її фізичний, інтелектуальний, соціальний розвиток; формує здатність до творчого самовираження, критичного мислення, виховує ціннісне ставлення до держави, рідного краю, української культури, пошанування своєї гідності та інших людей, збереження здоров’я. Контроль і оцінювання навчальних досягнень здобувачів здійснюються на суб’єкт-суб’єктних засадах, що передбачає систематичне відстеження їхнього індивідуального розвитку у процесі навчання. За цих умов контрольно-оцінювальна діяльність набуває для здобувачів формувального характеру. Контроль спрямований на пошук ефективних шляхів поступу кожного здобувача у навчанні, а визначення особистих результатів здобувачів не передбачає порівняння із досягненнями інших і не підлягає статистичному обліку з боку адміністративних органів. Упродовж навчання в початковій школі здобувачі освіти опановують способи самоконтролю, саморефлексії і самооцінювання, що сприяє вихованню відповідальності, розвитку інтересу, своєчасному виявленню прогалин у знаннях, уміннях, навичках та їх корекції. Навчальні досягнення здобувачів у 1-4 класах підлягають вербальному, формувальному оцінюванню. Загальний обсяг навчального навантаження для учнів 1-4-х класів закладів загальної середньої освіти складає 3500 годин/навчальний рік: для 1-х класів – 805 годин/навчальний рік, для 2-х класів – 875 годин/навчальний рік, для 3-х класів – 910 годин/навчальний рік, для 4-х класів – 910 годин/навчальний рік. Навчальний план дає цілісне уявлення про зміст і структуру першого рівня освіти, встановлює погодинне співвідношення між окремими предметами за роками навчання, визначає гранично допустиме тижневе навантаження учнів. Навчальний план початкової школи передбачає реалізацію освітніх галузей Базового навчального плану Державного стандарту через окремі предмети. Вони охоплюють інваріантну складову, сформовану на державному рівні. Варіативна частина робочого навчального плану передбачає додаткові години на вивчення предметів інваріантної складової – основи християнської етики. Розподіл годин на вивчення тієї чи іншої теми навчальної програми здійснюється вчителем самостійно. Розподіл годин фіксується у календарному плані, який погоджується на засіданні методичного обєднання. При визначенні гранично допустимого навантаження учнів ураховані санітарно-гігієнічні норми та нормативну тривалість уроків у 1 класі — 35 хвилин; у 2-4 класах – 40 хвилин; 5-11 класах — 45 хвили. На виконання статті 12 Закону України “Про освіту”, з метою впровадження Державного стандарту базової і повної загальної середньої освіти створено робочі навчальні плани закладу. Відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 20 квітня 2011 року № 462 «Про затвердження Державного стандарту початкової загальної освіти» години фізичної культури не враховуються при визначенні гранично допустимого навантаження учнів. Навчальний пландля 1 класу Бабченського ліцею на 2021-2022 н.р. (розроблений за Типовим навчальним планом освітньої програми, розробленої під керівництвом Савченко О.Я., затвердженої наказом МОНУ від 08.10.2020 року №1272 (додаток 1)) Назва освітньої галузі Класи Навчальні предмети Кількість годин на тиждень Кількість годин на рік Мовно-літературна Українська мова 7 315 Іншомовна Англійська мова 2 Математична Математика 4 140 Я досліджую світ (природнича, громадянська й історична, (соціальна, здоров’язбережувальна галузі) Я досліджую світ 3 105 Технологічна Трудове навчання 1 35 Інформатична Мистецька Образотворче мистецтво 1 70 Музичне мистецтво 1 Фізкультурна* Фізична культура 3 105 Усього 770 Додаткові години для вивчення предметів освітніх галузей, проведення індивідуальних консультацій та групових занять Основи християнської етики 1 35 Загальнорічна кількість навчальних годин 23 805 Гранично допустиме тижневе/ річне навчальне навантаження учня 20 20/700 Сумарна кількість навчальних годин, що фінансуються з бюджету (без урахування поділу на групи) 23 805 Навчальний план для 2 класу Бабченського ліцею на 2021-2022 н.р. (розроблений за Типовим навчальним планом освітньої програми, розробленої під керівництвом Савченко О.Я., затвердженої наказом МОНУ від 08.10.2020 року №1272 (додаток 1) Назва освітньої галузі Класи Навчальні предмети Кількість годин на тиждень Кількість годин на рік Мовно-літературна Українська мова 7 350 Іншомовна Англійська мова 3 Математична Математика 4 140 Я досліджую світ (природнича, громадянська й історична, (соціальна, здоров’язбережувальна галузі) Я досліджую світ 3 105 Технологічна Трудове навчання Інформатика 1 1 70 Інформатична Мистецька Образотворче мистецтво 1 70 Музичне мистецтво 1 Фізкультурна* Фізична культура 3 105 Усього 24 840 Додаткові години для вивчення предметів освітніх галузей, проведення індивідуальних консультацій та групових занять Християнська етика 1 35 Загальнорічна кількість навчальних годин 25 875 Гранично допустиме тижневе/ річне навчальне навантаження учня 22 22/770 Сумарна кількість навчальних годин, що фінансуються з бюджету (без урахування поділу на групи) 25 875 Навчальний план для 3 класу Бабченського ліцею на 2021-2022 н.р. (розроблений за Типовим навчальним планом освітньої програми, розробленої під керівництвом Савченко О.Я., затвердженої наказом МОНУ від 08.10.2020 року №1273 (додаток 1) Назва освітньої галузі Класи Кількість годин на тиждень Кількість годин на рік Мовно-літературна, в тому числі 10 10 Українська мова 7 Англійська мова 3 Математична 5 5 Я досліджую світ (природнича, громадянська й історична, (соціальна, здоров’язбережувальна галузі) 3 3 Технологічна 1 1 2 Інформатична Мистецька 1 2 1 Фізкультурна* 3 3 Усього 25 25 Додаткові години для вивчення предметів освітніх галузей, проведення індивідуальних консультацій та групових занять Християнська етика 1 1 Загальнорічна кількість навчальних годин 26 26 Гранично допустиме тижневе/ річне навчальне навантаження учня 23+3 23+3 Сумарна кількість навчальних годин, що фінансуються з бюджету (без урахування поділу на групи) 26 26 Навчальний план для 4 класу Бабченського ліцею на 2021-2022 н.р. (розроблений за за Типовим навчальним планом освітньої програми, розробленої під керівництвом Савченко О.Я., затвердженої наказом МОНУ від 08.10.2020 року №1273 (додаток 1) Назва освітньої галузі Класи Кількість годин на тиждень Кількість годин на рік Мовно-літературна, в тому числі 10 10 Українська мова 7 Англійська мова 3 Математична 5 5 Я досліджую світ (природнича, громадянська й історична, (соціальна, здоров’язбережувальна галузі) 3 3 Технологічна 1 1 2 Інформатична Мистецька 1 2 1 Фізкультурна* 3 3 Усього 25 25 Додаткові години для вивчення предметів освітніх галузей, проведення індивідуальних консультацій та групових занять Християнська етика 1 1 Загальнорічна кількість навчальних годин 26 26 Гранично допустиме тижневе/ річне навчальне навантаження учня 23+3 23+3 Сумарна кількість навчальних годин, що фінансуються з бюджету (без урахування поділу на групи) 26 26 Навчальний план для 5-9 класів Бабченського ліцею на 2021-2022 н.р. (розроблений за Типовим навчальним планом для 5-9 класів ЗЗСО з навчанням українською мовою . додаток 3 до Типової освітньої програми для 5-9 класів ЗЗСО, затвердженої наказом міністерства освіти і науки 19.02.21р. №235 Навчальний план Бабченського ліцею для 5-9 класів на 2021-2022 н.р. Освітні галузі Предмети Кількість годин на тиждень у класах 5 6а 6б 7 8а 8б 9 Мови і літератури Українська мова 3,5+0.5 3,5+0.5 3,5+0.5 2,5 2+1 2+1 2+1 Українська література 2 2 2 2 2 2 2 Іноземна мова 3+1 3+1 3 3+1 3 3+1 3+1 Зарубіжна література 2 2+0.5 2+1 2 2 2 2 Суспільство знавство Історія України 1+1 1 1 1 1,5 1.5 1,5+0.5 Всесвітня історія - 1 1 1 1 1 1 Основи правознавства - - - - - - 1 Мистецтво* Музичне мистецтво 1 1 1 1 - - - Образотворче мистецтво 1 1 1 1 - - - Мистецтво - - - - 1 1 1 Математика Математика 4 4 4 - - - - Алгебра - - - 2 2 2 2 Геометрія - - - 2 2 2 2 Природо знавство Природознавство 2 - - - - - - Біологія - 2 2+0.5 2+0.5 2 2 2 Географія - 2+1 2+1 2 2 2 1,5 Фізика - - - 2 2 2 3 Хімія - - - 1,5+0.5 2+1 2 2 Технології Трудове навчання 2 2 2 1 1 1 1 Інформатика 1 1 1 1 2 2 2 Здоров’я і фізична культура Основи здоров’я 1 1 1 1 1 1 1 Фізична культура** 3 3 3 3 3 3 3 Разом 23,5+3 26,5+3 26.5+3 28+3 28,5+3 28.5+3 30+3 Додатковий час на предмети, факультативи, індивідуальні заняття та консультації 3,5 3,5 3.5 2,5 3 3 3 Факультативи: основи християнської етики 1 0.5 0.5 0.5 1 1 0.5 Гранично допустиме навчальне навантаження 28 31 31 32 33 33 33 Всього (без урахування поділу класів на групи) 27+3 30+3 30+3 30,5+3 31,5+3 31.5+3 33+3 Навчальний план основної школи передбачає реалізацію освітніх галузей Базового навчального плану Державного стандарту через окремі предмети. Вони охоплюють інваріантну складову та варіативну складову робочого навчального плану. З метою виконання вимог Державного стандарту навчальний план для 5-9 класів містить усі предмети інваріантної складової, передбачені обраним варіантом навчальних планів цієї Типової освітньої програми. Варіативна складова навчального плану використовується на розширення вивчення української мови у 5 - 9 класах; англійської мови у 5-9 класах, зарубіжної літератури у 6их класах, історії України у 5 та 9 класах, біології та географії у 6-7 класах, основ християнської етики у 5-9 класах. Збереження здоров’я дітей належить до головних завдань ліцею. Тому формування навичок здорового способу життя та безпечної поведінки здійснюється не лише в рамках предметів "Фізична культура" та "Основи здоров'я", а інтегрується у змісті всіх предметів інваріантної та варіативної складових навчального плану. Змістове наповнення предмета «Фізична культура» формується з варіативних модулей відповідно до статево-вікових особливостей учнів, їх інтересів, матеріально-технічної бази навчального закладу (легка атлетика, баскетбол, футбол, волейбол, акробатика). Для недопущення перевантаження учнів враховується їх навчання в закладах освіти іншого типу - художніх, музичних, спортивних школах тощо. Відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 23 листопада 2011 року № 1392 "Про затвердження Державного стандарту базової і повної загальної середньої освіти" години фізичної культури не враховуються при визначенні гранично допустимого навантаження учнів. Навчальні плани зорієнтовані на роботу основної школи за 5-денним навчальним тижнем. Очікувані результати навчання здобувачів освіти. Відповідно до мети та загальних цілей, окреслених у Державному стандарті, визначено завдання, які має реалізувати вчитель у рамках кожної освітньої галузі. Результати навчання повинні робити внесок у формування ключових компетентностей учнів. № з/п Ключові компетентності Компоненти 1 Спілкування державною (і рідною — у разі відмінності) мовами Уміння: ставити запитання і розпізнавати проблему; міркувати, робити висновки на основі інформації, поданої в різних формах (у текстовій формі, таблицях, діаграмах, на графіках); розуміти, пояснювати і перетворювати тексти задач (усно і письмово), грамотно висловлюватися рідною мовою; доречно та коректно вживати в мовленні термінологію з окремих предметів, чітко, лаконічно та зрозуміло формулювати думку, аргументувати, доводити правильність тверджень; уникнення невнормованих іншомовних запозичень у спілкуванні на тематику окремого предмета; поповнювати свій словниковий запас. Ставлення: розуміння важливості чітких та лаконічних формулювань. Навчальні ресурси: означення понять, формулювання властивостей, доведення правил, теорем 2 Спілкування іноземними мовами Уміння: здійснювати спілкування в межах сфер, тем і ситуацій, визначених чинною навчальною програмою; розуміти на слух зміст автентичних текстів; читати і розуміти автентичні тексти різних жанрів і видів із різним рівнем розуміння змісту; здійснювати спілкування у письмовій формі відповідно до поставлених завдань; використовувати у разі потреби невербальні засоби спілкування за умови дефіциту наявних мовних засобів; ефективно взаємодіяти з іншими усно, письмово та за допомогою засобів електронного спілкування. Ставлення: критично оцінювати інформацію та використовувати її для різних потреб; висловлювати свої думки, почуття та ставлення; адекватно використовувати досвід, набутий у вивченні рідної мови та інших навчальних предметів, розглядаючи його як засіб усвідомленого оволодіння іноземною мовою; обирати й застосовувати доцільні комунікативні стратегії відповідно до різних потреб; ефективно користуватися навчальними стратегіями для самостійного вивчення іноземних мов. Навчальні ресурси: підручники, словники, довідкова література, мультимедійні засоби, адаптовані іншомовні тексти. 3 Математична компетентність Уміння: оперувати текстовою та числовою інформацією; встановлювати відношення між реальними об’єктами навколишньої дійсності (природними, культурними, технічними тощо); розв’язувати задачі, зокрема практичного змісту; будувати і досліджувати найпростіші математичні моделі реальних об'єктів, процесів і явищ, інтерпретувати та оцінювати результати; прогнозувати в контексті навчальних та практичних задач; використовувати математичні методи у життєвих ситуаціях. Ставлення: усвідомлення значення математики для повноцінного життя в сучасному суспільстві, розвитку технологічного, економічного й оборонного потенціалу держави, успішного вивчення інших предметів. Навчальні ресурси: розв'язування математичних задач, і обов’язково таких, що моделюють реальні життєві ситуації 4 Основні компетентності у природничих науках і технологіях Уміння: розпізнавати проблеми, що виникають у довкіллі; будувати та досліджувати природні явища і процеси; послуговуватися технологічними пристроями. Ставлення: усвідомлення важливості природничих наук як універсальної мови науки, техніки та технологій. усвідомлення ролі наукових ідей в сучасних інформаційних технологіях Навчальні ресурси: складання графіків та діаграм, які ілюструють функціональні залежності результатів впливу людської діяльності на природу 5 Інформаційно-цифрова компетентність Уміння: структурувати дані; діяти за алгоритмом та складати алгоритми; визначати достатність даних для розв’язання задачі; використовувати різні знакові системи; знаходити інформацію та оцінювати її достовірність; доводити істинність тверджень. Ставлення: критичне осмислення інформації та джерел її отримання; усвідомлення важливості інформаційних технологій для ефективного розв’язування математичних задач. Навчальні ресурси: візуалізація даних, побудова графіків та діаграм за допомогою програмних засобів 6 Уміння вчитися впродовж життя Уміння: визначати мету навчальної діяльності, відбирати й застосовувати потрібні знання та способи діяльності для досягнення цієї мети; організовувати та планувати свою навчальну діяльність; моделювати власну освітню траєкторію, аналізувати, контролювати, коригувати та оцінювати результати своєї навчальної діяльності; доводити правильність власного судження або визнавати помилковість. Ставлення: усвідомлення власних освітніх потреб та цінності нових знань і вмінь; зацікавленість у пізнанні світу; розуміння важливості вчитися впродовж життя; прагнення до вдосконалення результатів своєї діяльності. Навчальні ресурси: моделювання власної освітньої траєкторії 7 Ініціативність і підприємливість Уміння: генерувати нові ідеї, вирішувати життєві проблеми, аналізувати, прогнозувати, ухвалювати оптимальні рішення; використовувати критерії раціональності, практичності, ефективності та точності, з метою вибору найкращого рішення; аргументувати та захищати свою позицію, дискутувати; використовувати різні стратегії, шукаючи оптимальних способів розв’язання життєвого завдання. Ставлення: ініціативність, відповідальність, упевненість у собі; переконаність, що успіх команди – це й особистий успіх; позитивне оцінювання та підтримка конструктивних ідей інших. Навчальні ресурси: завдання підприємницького змісту (оптимізаційні задачі) 8 Соціальна і громадянська компетентності Уміння: висловлювати власну думку, слухати і чути інших, оцінювати аргументи та змінювати думку на основі доказів; аргументувати та відстоювати свою позицію; ухвалювати аргументовані рішення в життєвих ситуаціях; співпрацювати в команді, виділяти та виконувати власну роль в командній роботі; аналізувати власну економічну ситуацію, родинний бюджет; орієнтуватися в широкому колі послуг і товарів на основі чітких критеріїв, робити споживчий вибір, спираючись на різні дані. Ставлення: ощадливість і поміркованість; рівне ставлення до інших незалежно від статків, соціального походження; відповідальність за спільну справу; налаштованість на логічне обґрунтування позиції без передчасного переходу до висновків; повага до прав людини, активна позиція щодо боротьби із дискримінацією. Навчальні ресурси: завдання соціального змісту 9 Обізнаність і самовираження у сфері культури Уміння: грамотно і логічно висловлювати свою думку, аргументувати та вести діалог, враховуючи національні та культурні особливості співрозмовників та дотримуючись етики спілкування і взаємодії; враховувати художньо-естетичну складову при створенні продуктів своєї діяльності (малюнків, текстів, схем тощо). Ставлення: культурна самоідентифікація, повага до культурного розмаїття у глобальному суспільстві; усвідомлення впливу окремого предмета на людську культуру та розвиток суспільства. Навчальні ресурси: математичні моделі в різних видах мистецтва 10 Екологічна грамотність і здорове життя Уміння: аналізувати і критично оцінювати соціально-економічні події в державі на основі різних даних; враховувати правові, етичні, екологічні і соціальні наслідки рішень; розпізнавати, як інтерпретації результатів вирішення проблем можуть бути використані для маніпулювання. Ставлення: усвідомлення взаємозв’язку кожного окремого предмета та екології на основі різних даних; ощадне та бережливе відношення до природніх ресурсів, чистоти довкілля та дотримання санітарних норм побуту; розгляд порівняльної характеристики щодо вибору здорового способу життя; власна думка та позиція до зловживань алкоголю, нікотину тощо. Навчальні ресурси: навчальні проекти, завдання соціально-економічного, екологічного змісту; задачі, які сприяють усвідомленню цінності здорового способу життя Такі ключові компетентності, як уміння вчитися, ініціативність і підприємливість, екологічна грамотність і здоровий спосіб життя, соціальна та громадянська компетентності формуються засобами усіх предметів. Навчання за наскрізними лініями реалізується насамперед через: організацію навчального середовища — зміст та цілі наскрізних тем враховуються при формуванні духовного, соціального і фізичного середовища навчання; окремі предмети — виходячи із наскрізних тем при вивченні предмета проводяться відповідні трактовки, приклади і методи навчання, реалізуються надпредметні, міжкласові та загальношкільні проекти. Роль окремих предметів при навчанні за наскрізними темами різна і залежить від цілей і змісту окремого предмета та від того, наскільки тісно той чи інший предметний цикл пов’язаний із конкретною наскрізною темою; предмети за вибором; роботу в проектах; позакласну навчальну роботу і роботу гуртків. Наскрізна лінія Коротка характеристика Екологічна безпека й сталий розвиток Формування в учнів соціальної активності, відповідальності та екологічної свідомості, готовності брати участь у вирішенні питань збереження довкілля і розвитку суспільства, усвідомлення важливості сталого розвитку для майбутніх поколінь. Проблематика наскрізної лінії реалізується через завдання з реальними даними про використання природних ресурсів, їх збереження та примноження. Аналіз цих даних сприяє розвитку бережливого ставлення до навколишнього середовища, екології, формуванню критичного мислення, вміння вирішувати проблеми, критично оцінювати перспективи розвитку навколишнього середовища і людини. Можливі уроки на відкритому повітрі. Громадянська відповідальність Сприятиме формуванню відповідального члена громади і суспільства, що розуміє принципи і механізми функціонування суспільства. Ця наскрізна лінія освоюється в основному через колективну діяльність (дослідницькі роботи, роботи в групі, проекти тощо), яка поєднує окремі предмети між собою і розвиває в учнів готовність до співпраці, толерантність щодо різноманітних способів діяльності і думок. Вивчення окремого предмета має викликати в учнів якомога більше позитивних емоцій, а її зміст — бути націленим на виховання порядності, старанності, систематичності, послідовності, посидючості і чесності. Приклад вчителя покликаний зіграти важливу роль у формуванні толерантного ставлення до товаришів, незалежно від рівня навчальних досягнень. Здоров'я і безпека Завданням наскрізної лінії є становлення учня як емоційно стійкого члена суспільства, здатного вести здоровий спосіб життя і формувати навколо себе безпечне життєве середовище. Реалізується через завдання з реальними даними про безпеку і охорону здоров’я (текстові завдання, пов’язані з середовищем дорожнього руху, рухом пішоходів і транспортних засобів). Варто звернути увагу на проблеми, пов’язані із ризиками для життя і здоров’я. Вирішення проблем, знайдених з «ага-ефектом», пошук оптимальних методів вирішення і розв’язування задач тощо, здатні викликати в учнів чимало радісних емоцій. Підприємливість і фінансова грамотність Наскрізна лінія націлена на розвиток лідерських ініціатив, здатність успішно діяти в технологічному швидкозмінному середовищі, забезпечення кращого розуміння учнями практичних аспектів фінансових питань (здійснення заощаджень, інвестування, запозичення, страхування, кредитування тощо). Ця наскрізна лінія пов'язана з розв'язуванням практичних завдань щодо планування господарської діяльності та реальної оцінки власних можливостей, складання сімейного бюджету, формування економного ставлення до природних ресурсів. Освітня програма базової середньої освіти передбачає досягнення учнями результатів навчання (компетентностей), визначених Державним стандартом базової і повної загальної середньої освіти, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 2 листопада 2011 р. №1392. Робочий навчальний план для 10-11 класів складено за Типовою освітньою програмою закладів загальної середньої освіти ІІІ ступеня, розробленою на виконання Закону України «Про освіту» та постанови Кабінету Міністрів України від 23 листопада 2011 року № 1392 «Про затвердження Державного стандарту базової та повної загальної середньої освіти», затвердженої наказом МОН України №408 від 20 квітня 2018 року. Навчальний план для 10-11 класів розроблено за Типовою освітньою програмою закладів загальної середньої освіти ІІІ ступеня, затвердженими наказом МОН України від 20.04.2018 №408. Таблиця 2 до освітньої програми Навчальний план Бабченського ліцею на 2021-2022 н.р. для 10-11 класів Навчальні предмети Кількість годин на тиждень у класах 10 11 Українська мова 4 4 Українська література 4 4 Іноземна мова 2 2 Зарубіжна література 1 1 Історія України 1,5 1.5 Всесвітня історія 1 1 Громадянська освіта 2 - Математика (Алгебра і початки аналізу) 3+1 3+1 Біологія і екологія 2 2 Географія 1,5+0.5 1+1 Фізика і астрономія 3 4+0.5 Хімія 1.5 2 Технології 1 2 Інформатика 2 1 Фізична культура* 3 3 Захист України 1.5+0.5 1.5+0.5 Разом 30 +6 29+7 Додатковий час на поглиблене вивчення предметів, введення курсів за вибором, факультативів 8(6) 9(7) Курс за вибором: Християнська етика 0.5 0.5 0.5 1 Факультатив: Визначні постаті України Індивідуальні та групові заняття з української мови Художня література в контексті світової культури 1.5 0.5 1 - 1.5 0.5 - 0.5 разом 2 2 Гранично допустиме навантаження на учня 33 33 Всього фінансується (без урахування поділу класу на групи) 38 38 Робочий навчальний план містить загальний обсяг навчального навантаження та тижневі години на вивчення базових предметів, вибірково-обов’язкових предметів, профільних предметів. Враховуючи освітні потреби учнів, кадрове забезпечення та матеріально-технічну базу, заклад прийняв рішення про розподіл годин для поглибленого вивчення української мови (4години ) та української літератури (4 години) в 10-11 класах. У навчальному плані зазначено кількість тижневих годин на вивчення базових предметів для досягнення рівня очікуваних результатів навчання учнів згідно з державними вимогами Державного стандарту базової та повної загальної середньої освіти. За модульним принципом буде реалізовано зміст базових предметів «Фізика і астрономія», «Біологія та екологія». Розподіл годин між модулем фізики і модулем астрономії , біології та екології здійснюється відповідно до навчальних програм. Реалізація змісту освіти, визначеного Державним стандартом, також забезпечується вибірково-обов’язковими предметами («Інформатика», «Технології», «Мистецтво»), що вивчаються на рівні стандарту. Із запропонованого переліку учні обрали два предмети – Інформатику та Технології . Робочий навчальний план містить загальний обсяг навчального навантаження та тижневі години на вивчення обов’язкових предметів та предметів варіативної складової. Враховуючи освітні потреби учнів, кадрове забезпечення та матеріально-технічну базу, підготовки випускників до здачі ЗНО заклад прийняв рішення про введення годин на розширення вивчення математики, географії, фізики, захисту України, факультативних курсів з історії України - визначні постаті України, літератури – художня література в контексті світової культури,основ християнської етики. У навчальному плані зазначено кількість тижневих годин на вивчення базових предметів для досягнення рівня очікуваних результатів навчання учнів згідно з державними вимогами Державного стандарту базової та повної загальної середньої освіти. Розділ 5 Особливості організації освітнього процесу та застосовування в ньому педагогічних технологій Соціальні перетворення в українському суспільстві докорінно змінили пріоритети в галузі освіти. Школа потребує нових нетрадиційних ідей, теорій, що відповідали б оптимальному розвитку дитини, сучасним потребам людства. Створення ситуації успіху, сприятливих умов для повноцінної діяльності кожної дитини – основна мета, що покладена в основу технологій навчання. Незважаючи на розмаїття нововведень, основною формою організації навчальної діяльності залишається урок. Основними формами організації освітнього процесу є різні типи уроку: • формування компетентностей; • розвитку компетентностей; • перевірки та/або оцінювання досягнення компетентностей; • корекції основних компетентностей; • комбінований урок. Також формами організації освітнього процесу є нетрадиційні уроки (екскурсії, віртуальні подорожі, уроки-семінари, конференції, форуми, спектаклі, брифінги, квести, уроки-«суди», урок-дискусійна група), технологічні уроки (інтерактивні, інтегровані, особистісно орієнтовані уроки, уроки розвитку критичного мислення, уроки проектного навчання) тощо. З метою засвоєння нового навчального матеріалу та розвитку компетентностей, крім уроку, проводяться навчально-практичні заняття. Ця форма організації поєднує виконання різних практичних вправ, експериментальних робіт відповідно до змісту окремих предметів, менш регламентована й має акцент на більшій самостійності учнів в експериментальній та практичній діяльності. Досягнуті компетентності учні можуть застосувати на практичних заняттях. Практичне заняття - це така форма організації, в якій учням надається можливість застосовувати отримані ними знання у практичній діяльності. Експериментальні завдання, передбачені змістом окремих предметів, виконуються на заняттях із практикуму (виконання експериментально-практичних робіт). Функцію перевірки та оцінювання досягнення компетентностей виконує навчально-практичне заняття. Учні одержують конкретні завдання, з виконання яких звітують перед вчителем. Практичні заняття та заняття практикуму також можуть будуватися з метою реалізації контрольних функцій освітнього процесу. На цих заняттях учні самостійно виготовляють вироби, проводять виміри та звітують за виконану роботу. Екскурсії в першу чергу покликані показати учням практичне застосування знань, отриманих при вивченні змісту окремих предметів (можливо поєднувати зі збором учнями по ходу екскурсії матеріалу для виконання визначених завдань). Форми організації освітнього процесу можуть уточнюватись та розширюватись у змісті окремих предметів за умови виконання державних вимог Державного стандарту та окремих предметів протягом навчального року. Вибір форм і методів навчання вчитель визначає самостійно, враховуючи конкретні умови роботи, забезпечуючи водночас досягнення конкретних очікуваних результатів, зазначених у навчальних програмах окремих предметів. Опис та інструменти системи внутрішнього забезпечення якості освіти. Система внутрішнього забезпечення якості складається з наступних компонентів: • кадрове забезпечення освітньої діяльності; • навчально-методичне забезпечення освітньої діяльності; • матеріально-технічне забезпечення освітньої діяльності; • якість проведення навчальних занять; • моніторинг досягнення учнями результатів навчання (компетентностей). Завдання системи внутрішнього забезпечення якості освіти: • оновлення методичної бази освітньої діяльності; • контроль за виконанням навчальних планів та освітньої програми, якістю знань, умінь і навичок учнів, розробка рекомендацій щодо їх покращення; • моніторинг та оптимізація соціально-психологічного середовища закладу освіти; • створення необхідних умов для підвищення фахового кваліфікаційного рівня педагогічних працівників. У ліцеї впроваджуються наступні інноваційні технології навчання: інтегральна педагогічна технологія (О. Мариновська); • технологія особистісно орієнтованого уроку (С. Подмазін); • метод проектів (В. Гузєєв, К. Баханов, О. Пєхота та інші); • технологія розвитку критичного мислення (за проектом ”Читання та письмо для розвитку пппппікритичного мислення”); • інтерактивне навчання (О. Пометун, Л. Пироженко); • проблемне навчання (М. Махмутов та інші) • ІКТ Поряд із традиційними формами, методами та прийомами виховної роботи в школі впроваджуються виховні технології: • гуманного колективного виховання В. Сухомлинського; • “рівний – рівному” (Програма “Сприяння просвітницькій роботі “рівний – рівному” серед молоді України щодо здорового способу життя”); • життєвого проекту та життєвого проектування (І. Єрмаков, Д. Пузіков); • метод проектів у навчально-виховному процесі (К. Баханов, В. Гузєєв, І. Єрмаков, М. Романовська та інші) • колективних творчих справ (І. Іванов); • учнівське самоврядування. Розділ 6 Показники (вимірники) реалізації освітньої програми Рівень досягнень учнів буде вивчатись: шляхом моніторингу знань, умінь і навичок з окремих предметів; проведення контрольних випробувань учнів; участі учнів школи у предметних олімпіадах різного рівня, Всеукраїнських інтелектуальних конкурсах та турнірах; шляхом складання та захисту наукових проектів та участі в роботі МАН; аналізу результатів участі учнів у ДПА і ЗНО. Розділ 7 Програмно-методичне забезпечення освітньої програми Для виконання освітніх програм школи на 2021 -2022 навчальний рік передбачено використання, навчальних програм з усіх предметів інваріативної частини, затверджених Міністерством освіти і науки України; курсів за вибором і факультативів варіативної складової, що забезпечує інтеграцію загальноосвітніх (основних і додаткових) програм, у єдину освітню програму, що дозволяє одержати запланований результат освіти - "модель" випускника (додаток 1).